Whakatauki 26
1 He pera i te hukarere i te raumati, i te ua hoki i te kotinga witi, te kore e tau o te honore mo te wairangi.
Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
2 He pera i te manu e rererere noa ana, i te waroa i ona rerenga te kanga pokanoa; e kore e whakatau.
Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
3 He whiu mo te hoiho, he paraire mo te kaihe, a he rakau mo te tuara o nga wairangi.
Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
4 Kei rite ki tona whakaarokore tau whakautu ki te wairangi, kei rite hoki a koe na ki a ia.
Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
5 Kia rite ki tona whakaarokore tau whakautu ki te wairangi, kei mea ia he whakaaro nui ia.
Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
6 Ko te tangata e tuku korero ana ma te ringa o te wairangi, e tapahi ana i ona waewae ano, e inumia ana hoki te he.
Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
7 E tautau noa ana nga waewae o te kopa: he pera hoki te whakatauki i te mangai o te wairangi.
Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
8 Ko te takai mea whakapaipai i roto i te puranga kohatu, ko tona rite kei te tangata e whakakororia ano i te wairangi.
Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
9 E rite ana ki te tataramoa e wero nei i te ringa o te haurangi, koia ano te whakatauki i te mangai o nga wairangi.
Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
10 Ka rite ki te kaikopere i tu ai te katoa, te tangata e utu ana i te wairangi me te tangata hoki e utu ana i nga tira haere.
Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
11 Ka rite ki te kuri e hoki nei ki tona ruaki, te wairangi e tuarua ana i tona poauau.
Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
12 Ka kite koe i te tangata e mea ana ki a ia he whakaaro nui? Ki ta te whakaaro tera e rahi ake ta te wairangi i tana.
Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
13 E ki ana te mangere, He raiona kei te ara; he raiona kei nga waharoa.
Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
14 He pera i te tatau e tahurihuri ra i runga i ona inihi, koia ano te mangere i runga i tona moenga.
Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
15 E kuhua ana e te mangere tona ringa ki te rihi; he mahi ngenge rawa ki a ia te whakahoki mai ki tona mangai.
Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
16 He nui ke ake te whakaaro nui o te mangere, ki tana nei whakaaro, i to nga tangata tokowhitu e whakaatu ana i te tikanga.
Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
17 Ko te tangata e haere atu ana, e pokanoa ana ki te whawhai ehara nei i a ia, ko tona rite kei te tangata e hopu ana i te kuri ki ona taringa.
Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
18 Rite tonu ki te haurangi e makamaka ana i nga mea mura, i nga pere, i te mate,
Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
19 Te tangata e tinihanga ana ki tona hoa, e mea ana, He teka ianei he takaro taku?
так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
20 Ki te kahore he wahie, ka mate te ahi: ki te kore hoki he tangata kawekawe korero, ka mutu te ngangare.
З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
21 He waro ki nga ngarahu wera, he wahie ki te ahi; he pera te tangata totohe ki te tahu i te ngangare.
Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
22 He rite nga kupu a te kaikawekawe korero ki te maramara reka, tae tonu iho ki nga wahi o roto rawa o te kopu.
Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
23 He ngutu puka me te ngakau kino, ko te rite kei te oko oneone i whakakikoruatia ki te para hiriwa.
Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
24 Ko te tangata mauahara e whakaware ana ki ona ngutu, otiia e rongoatia ana e ia te tinihanga ki roto ki a ia:
устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
25 Ki te pai tona reo, kaua e whakapono ki a ia; e whitu hoki nga mea whakarihariha kei roto i tona ngakau.
коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
26 Ahakoa hipoki tona mauahara i a ia ki te tinihanga, ka whakakitea nuitia tona kino ki te aroaro o te whakaminenga.
Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
27 Ko te tangata e keri ana i te rua, ka taka ano ki roto: a ko te tangata e huri ana i te kohatu, ka hoki mai ano ki runga ki a ia.
Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
28 E kino ana te arero teka ki ana i kuru ai; a, ko ta te mangai whakapati, he mahi kia ngaro.
Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.
