Salamo 73
1 Toe soaen’ Añahare t’Israele naho o malio añ’arofoo.
Псалом Асафів. Який же добрий Бог до Ізраїля, до чистих серцем!
2 Aa naho izaho, didý tsy ho nipolatitse o tombokoo; ho nidorasitse o liakoo.
А в мене ледь не похитнулися мої ноги, мало не втратили опору мої стопи,
3 Ie nitsikirike o mpievoñevoñeo, naho nitreako ty havokara’ o lo-tserekeo,
коли я позаздрив нерозумним, побачивши добробут нечестивих!
4 Ie tsy manaintaiñe te mihomake, jangañe ka ty sandri’ iareo.
Адже немає в них страждань до самої смерті й тіла їхні пашіють здоров’ям.
5 Tsy ampoheke manahake ondatio; mbore tsy tokoen-draha manahake ondaty ila’eo.
Вони вільні від тягарів людських, і труднощі людські не торкаються їх.
6 Aa le miravake fiebotseborañe am-bozo’eo; manaroñ’ iareo hoe sikiñe o hasiahañe mandoviakeo.
Тому пиха вкрила їм шию намистом, насильство вдягає їх неначе шати.
7 Mampibotiritse o fihaino’eo ty solike, etsake naho tampe-draha-irieñe ty tro’e.
Вирячилися від жиру їхні очі – збулися [в них] розбещені задуми серця.
8 Manivetive iereo, mikinia famorekekeañ’ an-karatiañe.
Глузують і говорять злісно, розмовляють зухвало про пригнічення.
9 Fa najado’ iareo hiatreatre o likerañeo o falie’ iareoo, mikariokariok’ an-tane atoy o famele’ iareoo.
На небеса зазіхають вуста їхні, і язик їхній по землі походжає.
10 Aa le mimpoly atoy ondati’eo, naho genohe’ iereo i rano era’ey.
Тому туди ж народ Його звертається, п’ють собі жадібно воду повною мірою.
11 Le hoe iereo: Aia te haharofoanan’ Añahare? mahilala hao i Andindimoneñey?
Вони говорять: «Як дізнається Бог? Хіба є знання у Всевишнього?
12 Inay ie, o lo-tserekeo— ie mierañerañe manombo vara avao.
Ось вони нечестиві, але завжди безтурботні й примножують статки!»
13 Toe tsy vente’e ty nañalioveko ty troko; naho nanasa tañañe an-kalio-tahiñe.
Так чи не дарма я тримав у чистоті моє серце й обмивав у невинності мої руки?
14 Nalovilovy lomoñandro iraho; vaho nililoveñe boa-maraiñe.
Я був уражений картанням цілий день і докорами сумління – щоранку.
15 Lehe ataoko te, zao ty ho volañeko; hete! tsy ho nahity amo tariran’ ana’oo.
Якби сказав я сам собі: «Буду міркувати, як вони!», то цим я зрадив би рід синів Твоїх.
16 Fa ie nitsakoreako, haharendreke o raha zao, le nihamokorañe o masokoo,
І роздумував я, щоб пізнати це, але воно було тяжким в очах моїх.
17 Ampara’ te niziliheko an-toen’Añahare miavake ao; vaho nahaisake ty figadoña’ iareo.
Аж поки не увійшов я до святилища Божого й не зрозумів, яким буде їхній кінець.
18 Toe apo’o an-tane malama iereo; ampikorovohe’o mb’an-karotsahañe ao.
Так, Ти ставиш їх на стежках слизьких і [потім] штовхаєш їх до загибелі.
19 Hoke! akore ty fiantoa’ iareo anianike, Fa binotsa’ ty firevendreveñañe.
Як несподівано вони перетворилися на руїну, зникли, згинули від жаху!
20 Hoe nofy t’ie tsekake; ry Talè, ie mivañon-dRehe le ho heje’o vintañ’ iareo.
Як сновидіння [зникає] після пробудження, так і Ти, Владико, повставши, їхні мрії обернеш на сором.
21 Fa nikokentrekokentreñe ty troko naho niteveke ty an-tsapavoako ao,
Коли ж серце моє гарячилося й нутрощі мої терзалися,
22 Akore ty hanèko naho ty habahimoako, hoe biby añatrefa’o eo.
тоді я був невігласом і нерозумним, мов худоба, перед Тобою.
23 Fe mpiama’o nainai’e iraho; rinambe’o ty tañako havana,
Та я завжди з Тобою: Ти тримаєш мою правицю у [Своїй] руці.
24 Hiaoloa’o ami’ty fanoroa’o, vaho ho rambese’o mb’añ’engeñe mb’eo.
Ти ведеш мене Своєю порадою, а потім приймеш мене у славу.
25 Ia ro ahiko an-dikerañe ao, naho tsy Ihe? le tsy amam-pisalalàko an-tane atoy naho tsy Ihe.
Хто є в мене на небі, [крім Тебе]? Коли Ти зі мною, нічого на землі не хочу!
26 Milesa ty nofoko naho o ovakoo, fa i Andrianañahare ro haozaran- troko naho ty anjarako nainai’e.
Виснажилося моє тіло й моє серце, та скеля серця мого й доля моя навіки – Бог!
27 Toe hihomake ze lavits’ Azo; songa aitoa’o ze miamboho ama’o hañarapiloa’e.
Ось ті, хто далекий від Тебе, загинуть; Ти знищиш усіх, хто блукає [вдалині] від Тебе.
28 Fe soa ho ahy ty fañarineako aman’Añahare, fipalirako t’i Iehovà Talè, hataliliko iaby o tolon-draha’oo.
А щодо мене, то добре мені наближатися до Бога; у Володаря Господа мій притулок, щоб я міг звіщати Його діяння.
