Joba 9
1 Dia namaly Joba ka nanao hoe:
А Йов відповів та й сказав:
2 Fantatro tokoa fa izany no izy; Fa aiza no hahamarina ny zanak’ olombelona eo anatrehan’ Andriamanitra?
Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?
3 Raha te-hifandahatra aminy izy, dia tsy mahavaly teny Azy na dia iray amin’ ny arivo aza.
Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.
4 Hendry am-po Izy sady matanjaka amin’ ny hery; iza no nikiry nanohitra Azy ka tsy naninona?
Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?
5 Izay mamindra tendrombohitra, nefa ireny tsy mahalala akory, izay mamadika azy amin’ ny fahatezerany,
Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.
6 Ary mampihorohoro ny tany ho afaka amin’ ny fitoerany, ka mihozongozona ny andriny;
Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.
7 Mandidy ny masoandro Izy, ka tsy miposaka iny, ary manisy tombo-kase manafina ny kintana;
Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.
8 Sady Izy irery ihany no mamelatra ny lanitra sy mandia ny onjan-dranomasina;
Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,
9 Manao ireo kintana lehibe Izy, dia ny Bera sy ny Telonohorefy ary ny Ikotokelimiadilaona sy ireo kintana maro any atsimo,
Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.
10 Ary manao zava-dehibe tsy takatry ny saina, eny, fahagagana tsy hita isa.
Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!
11 Indro, mandalo ahy Izy, nefa tsy hitako; Ary mihelina Izy, nefa tsy fantatro.
Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього
12 Indro, mipaoka Izy, ka iza no mahasakana Azy? Iza no hanao aminy hoe: Inona no ataonao?
Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?
13 Andriamanitra tsy mampitony ny fahatezerany; Ny mpanampy an-dRahaba aza dia mitanondrika eo ambaniny.
Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —
14 Mainka fa izaho tsy mahavaly Azy, na mahafidy teny hifandaharako aminy;
що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,
15 Fa na dia marina aza aho, dia tsy hahavaly tsy akory; Hifona amin’ Ilay manana ady amiko no hany heriko.
я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?
16 Raha mba niantso aho, ka namaly ahy aza Izy, dia tsy ho nino aho fa hanaiky ny fitarainako Izy.
Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,
17 Fa manorotoro ahy amin’ ny tafio-drivotra Izy ka manamaro ny feriko tsy ahoan-tsy ahoana.
Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.
18 Sady tsy avelany haka aina akory aho, fa vokisany zava-mangidy.
Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.
19 Raha ny amin’ ny herin’ ny mahery, dia: Indro ary! Ary ny amin’ ny fitsarana: Iza no hifandahatra amiko?
Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?
20 Na dia marina aza aho, dia hanameloka ahy ihany ny vavako; Ary na dia tsy manan-tsiny aza aho, dia hanao ahy ho meloka Izy.
Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.
21 Marina aho, ataoko tsinontsinona ny aiko; Tsy ahoako izay ho velona.
Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.
22 Tsy misy hafa aminy, ka izany no nanaovako hoe: Ny marina sy ny meloka dia samy aringany avokoa.
Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.
23 Raha misy loza mahafaty tampoka, dia mihomehy ny fizahan-toetra ny marina Izy.
Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.
24 Ny tany efa voatolotra ho eo an-tànan’ ny ratsy fanahy; Manarona ny tavan’ ny mpitsara eo Izy; Raha tsy Izy no manao izany, dia iza, kosa ary?
У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?
25 Ny androko dia faingana noho ny tsimandoa; Lasa ireny ka tsy nahita soa akory.
А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,
26 Mihelina tahaka ny lakana faingam-pandeha izy, tahaka ny voromahery mipaoka hanina.
промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.
27 Raha hoy izaho: Hanadino ny alaheloko aho, hitsahatra tsy hanjonitra aho ka ho miramirana,
Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,
28 Dia mahatsiravina ahy ny fahoriako rehetra; Fantatro fa tsy hataonao ho tsy manan-tsiny aho.
то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.
29 Tsy maintsy hatao ho meloka ihany aho, koa nahoana aho no hanasa-tena foana?
Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?
30 Na dia mandro amin’ ny oram-panala aza aho ka manadio ny tanako amin’ ny ranon-davenona,
Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,
31 Dia hanitrika ahy any am-pahitra miaraka amin’ izay Hianao, ka hataon’ ny fitafiako ho zava-betaveta aho.
то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.
32 Fa tsy olona tahaka ahy Izy ka ho azoko valiana hifanatrehanay amin’ ny fitsarana.
Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,
33 Tsy misy mpanelanelana anay Hametraka ny tànany aminay roa tonta.
поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.
34 Aoka hanaisotra ny tsorakazony amiko Izy, ary aoka tsy hampahatsiravina ahy ny fampitahorany,
Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,
35 Dia hiteny aho ka tsy hatahotra Azy; Fa fantatro fa tsy hatahotra foana aho.
тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!
