Proverbiorum 19
1 melior est pauper qui ambulat in simplicitate sua quam torquens labia insipiens
Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.
2 ubi non est scientia animae non est bonum et qui festinus est pedibus offendit
Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.
3 stultitia hominis subplantat gressus eius et contra Deum fervet animo suo
Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.
4 divitiae addunt amicos plurimos a paupere autem et hii quos habuit separantur
Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.
5 testis falsus non erit inpunitus et qui mendacia loquitur non effugiet
Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.
6 multi colunt personam potentis et amici sunt dona tribuenti
Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.
7 fratres hominis pauperis oderunt eum insuper et amici procul recesserunt ab eo qui tantum verba sectatur nihil habebit
Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!
8 qui autem possessor est mentis diligit animam suam et custos prudentiae inveniet bona
Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.
9 testis falsus non erit inpunitus et qui loquitur mendacia peribit
Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
10 non decent stultum deliciae nec servum dominari principibus
Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.
11 doctrina viri per patientiam noscitur et gloria eius est iniqua praetergredi
Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.
12 sicut fremitus leonis ita et regis ira et sicut ros super herbam ita hilaritas eius
Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.
13 dolor patris filius stultus et tecta iugiter perstillantia litigiosa mulier
Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.
14 domus et divitiae dantur a patribus a Domino autem proprie uxor prudens
Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.
15 pigredo inmittit soporem et anima dissoluta esuriet
Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.
16 qui custodit mandatum custodit animam suam qui autem neglegit vias suas mortificabitur
Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.
17 feneratur Domino qui miseretur pauperis et vicissitudinem suam reddet ei
Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.
18 erudi filium tuum ne desperes ad interfectionem autem eius ne ponas animam tuam
Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.
19 qui inpatiens est sustinebit damnum et cum rapuerit aliud adponet
Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.
20 audi consilium et suscipe disciplinam ut sis sapiens in novissimis tuis
Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.
21 multae cogitationes in corde viri voluntas autem Domini permanebit
У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.
22 homo indigens misericors est et melior pauper quam vir mendax
Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.
23 timor Domini ad vitam et in plenitudine commorabitur absque visitatione pessimi
Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.
24 abscondit piger manum suam sub ascella nec ad os suum adplicat eam
У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.
25 pestilente flagellato stultus sapientior erit sin autem corripueris sapientem intelleget disciplinam
Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.
26 qui adfligit patrem et fugat matrem ignominiosus est et infelix
Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —
27 non cesses fili audire doctrinam nec ignores sermones scientiae
перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!
28 testis iniquus deridet iudicium et os impiorum devorat iniquitatem
Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.
29 parata sunt derisoribus iudicia et mallei percutientes stultorum corporibus
На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.
