< Psalmorum 81 >
1 In finem, pro torcularibus. Psalmus ipsi Asaph. Exsultate Deo adjutori nostro; jubilate Deo Jacob.
Керівнику хору. У стилі ґіттіт. Псалом Асафів. Радісно співайте Богові, твердині нашій, вигукніть переможно Богові Якова!
2 Sumite psalmum, et date tympanum; psalterium jucundum cum cithara.
Заспівайте пісню, вдарте у бубон, заграйте на арфі милозвучній і лірі.
3 Buccinate in neomenia tuba, in insigni die solemnitatis vestræ:
Сурміть у ріг на свято нового місяця і в повний місяць, у день святкування нашого.
4 quia præceptum in Israël est, et judicium Deo Jacob.
Бо це постанова для Ізраїля, правило від Бога Якова.
5 Testimonium in Joseph posuit illud, cum exiret de terra Ægypti; linguam quam non noverat, audivit.
Він встановив це як одкровення для Йосифа, коли Він проходив по землі Єгипетській. Я чув мову, якої не знав:
6 Divertit ab oneribus dorsum ejus; manus ejus in cophino servierunt.
«Я зняв ярмо з його плеч, його руки звільнилися від коша.
7 In tribulatione invocasti me, et liberavi te. Exaudivi te in abscondito tempestatis; probavi te apud aquam contradictionis.
У скорботі ти покликав [Мене], і Я визволив тебе; відповідав тобі з-під покрову грозової хмари; випробовував тебе при водах Мериви. (Села)
8 Audi, populus meus, et contestabor te. Israël, si audieris me,
Слухай, народе Мій, Я буду свідчити тобі. О Ізраїлю, якби ти послухався Мене!
9 non erit in te deus recens, neque adorabis deum alienum.
Нехай не буде в тебе чужого бога, і не вклоняйся богові чужоземному.
10 Ego enim sum Dominus Deus tuus, qui eduxi te de terra Ægypti. Dilata os tuum, et implebo illud.
Я – Господь, Бог твій, Який вивів тебе із землі Єгипетської. Розкрий свої вуста, і Я наповню їх.
11 Et non audivit populus meus vocem meam, et Israël non intendit mihi.
Але народ Мій не слухався Мого голосу, Ізраїль не вподобав Мене.
12 Et dimisi eos secundum desideria cordis eorum; ibunt in adinventionibus suis.
Тому полишив Я їх владі впертості власних сердець – нехай ходять за своїми задумами.
13 Si populus meus audisset me, Israël si in viis meis ambulasset,
О, якби народ Мій слухався Мене, Ізраїль ходив би Моїми дорогами!
14 pro nihilo forsitan inimicos eorum humiliassem, et super tribulantes eos misissem manum meam.
Ще трохи, і Я підкорив би ворогів їхніх і на супротивників їхніх простягнув би руку Мою.
15 Inimici Domini mentiti sunt ei, et erit tempus eorum in sæcula.
Ті, хто Господа ненавидить, плазували б перед Ним, і час [їхньої кари] тривав би вічно.
16 Et cibavit eos ex adipe frumenti, et de petra melle saturavit eos.
Я годував би Ізраїля найкращою пшеницею й насичував би тебе медом зі скелі».