Psalmorum 43

1 Psalmus David. [Judica me, Deus, et discerne causam meam de gente non sancta: ab homine iniquo et doloso erue me.

Суди мене, Боже, і вступися за мене в суперечці моїй із невірним народом, від людини підступної й беззаконної визволи мене.

2 Quia tu es, Deus, fortitudo mea: quare me repulisti? et quare tristis incedo, dum affligit me inimicus?

Адже Ти – Бог, твердиня моя. Чому Ти відкинув мене? Чому я ходжу понуро, пригнічений ворогом?

3 Emitte lucem tuam et veritatem tuam: ipsa me deduxerunt, et adduxerunt in montem sanctum tuum, et in tabernacula tua.

Пошли Твоє світло й істину – нехай вони керують мною, нехай приведуть мене на гору святині Твоєї, до місця, де Ти мешкаєш.

4 Et introibo ad altare Dei, ad Deum qui lætificat juventutem meam. Confitebor tibi in cithara, Deus, Deus meus.

Тоді я підійду до жертовника Божого, до Бога, Який [дарує] мені радість і втіху. І я прославлю Тебе [грою] на арфі, о Боже, Боже мій!

5 Quare tristis es, anima mea? et quare conturbas me? Spera in Deo, quoniam adhuc confitebor illi, salutare vultus mei, et Deus meus.]

Чому ти сумуєш, душе моя, і чому журишся в мені? Сподівайся на Бога, адже я ще прославлятиму Його – Спасителя мого й Бога мого.