Psalmorum 11

1 In finem. Psalmus David. [In Domino confido; quomodo dicitis animæ meæ: Transmigra in montem sicut passer?

Керівнику хору. Псалом Давидів. На Господа я надію покладаю. Як же ви можете казати мені: «Лети-но на гору, мов птах!»

2 Quoniam ecce peccatores intenderunt arcum; paraverunt sagittas suas in pharetra, ut sagittent in obscuro rectos corde:

Бо ось нечестиві натягують луки, прикладають стріли на тятиву, щоб у темряві стріляти в справедливих серцем.

3 quoniam quæ perfecisti destruxerunt; justus autem, quid fecit?

Адже коли руйнуються підвалини, що може зробити праведний?

4 Dominus in templo sancto suo; Dominus in cælo sedes ejus. Oculi ejus in pauperem respiciunt; palpebræ ejus interrogant filios hominum.

Господь у Своєму святому Храмі, Господь на Своєму небесному престолі. Його очі бачать, Його повіки випробовують синів людських.

5 Dominus interrogat justum et impium; qui autem diligit iniquitatem, odit animam suam.

Господь випробовує праведного, а нечестивого й того, хто любить насильство, ненавидить Його душа.

6 Pluet super peccatores laqueos; ignis et sulphur, et spiritus procellarum, pars calicis eorum.

Він проллє дощем на нечестивих нещастя, вогонь, сірку, і вітер палючий – їхня частка з чаші [гніву].

7 Quoniam justus Dominus, et justitias dilexit: æquitatem vidit vultus ejus.]

Бо праведний Господь, любить правду; [тому тільки] справедливі побачать Його обличчя.