시편 49
1 (고라 자손의 시. 영장으로 한 노래) 만민들아 이를 들어라 세상의 거민들아 귀를 기울이라
Керівнику хору. Синів Кореєвих псалом. Послухайте це, усі народи, зважте, усі мешканці плинного світу,
2 귀천 빈부를 물론하고 다 들을지어다
сини Адамові, сини людські, – як багаті, так і бідні.
3 내 입은 지혜를 말하겠고 내 마음은 명철을 묵상하리로다
Вуста мої промовлять мудрість, і роздуми мого серця – [глибоке] розуміння.
4 내가 비유에 내 귀를 기울이고 수금으로 나의 오묘한 말을 풀리로다
Схилю своє вухо до притчі, відкрию під [звуки] арфи мою загадку:
5 죄악이 나를 따라 에우는 환난의 날에 내가 어찌 두려워하랴
Чого мені боятися в дні лиха, коли беззаконня лукавих оточить мене –
6 자기의 재물을 의지하고 풍부함으로 자긍하는 자는
тих, хто на власні статки покладає надію й багатством своїм вихваляється?
7 아무도 결코 그 형제를 구속하지 못하며 저를 위하여 하나님께 속전을 바치지도 못할 것은
Але ж брата ніхто не зможе викупити, ніхто не дасть Богові [належного] викупу за нього.
8 저희 생명의 구속이 너무 귀하며 영영히 못할 것임이라
Бо занадто дорогим [був би] викуп за його душу, тому повік не досягти того,
9 저로 영존하여 썩음을 보지 않게 못하리니
щоб хтось жив вічно й не побачив безодні смерті.
10 저가 보리로다 지혜있는 자도 죽고 우준하고 무지한 자도 같이 망하고 저희 재물을 타인에게 끼치는도다
Адже кожен бачить, що мудрі помирають, і поряд із ними дурень і невіглас гине, залишаючи іншим свої статки.
11 저희의 속 생각에 그 집이 영영히 있고 그 거처가 대대에 미치리라 하여 그 전지를 자기 이름으로 칭하도다
Могили стали для них вічним домом, помешканнями їхніми з роду в рід. А вони називали своїми іменами землі!
12 사람은 존귀하나 장구치 못함이여 멸망하는 짐승같도다
Але ж людина не [завжди] перебуватиме в пошані, подібна вона до тварин, що гинуть.
13 저희의 이 행위는 저희의 우매함이나 후세 사람은 오히려 저희 말을 칭찬하리로다 (셀라)
Так, [життєві] дороги їхні – невігластво! Однак їхні наступники схвалюють те, що в них на вустах.
14 양 같이 저희를 음부에 두기로 작정되었으니 사망이 저희 목자일 것이라 정직한 자가 아침에 저희를 다스리리니 저희 아름다움이 음부에서 소멸하여 그 거처조차 없어지려니와 (Sheol h7585)
Немов вівці, вони приготовані для царства смерті; смерть пастиме їх, а на ранок праведники пануватимуть над ними. Їхня міць виснажиться, безодня смерті – омріяне житло для них. (Sheol h7585)
Але Бог викупить душу мою з-під [влади] царства мертвих, коли прийме мене [до Себе]. (Села) (Sheol h7585)
16 사람이 치부하여 그 집 영광이 더할 때에 너는 두려워 말지어다
Не переймайся, коли хтось багатіє, коли посилюється слава дому його.
17 저가 죽으매 가져가는 것이 없고 그 영광이 저를 따라 내려가지 못함이로다
Адже в час смерті нічого не візьме він із собою, слава його не зійде вслід за ним [до царства мертвих].
18 저가 비록 생시에 자기를 축하하며 스스로 좋게 함으로 사람들에게 칭찬을 받을지라도
Навіть якщо за життя він вважав себе благословенним, – адже хвалять тебе люди, коли ти добре собі робиш, –
19 그 역대의 열조에게로 돌아가리니 영영히 빛을 보지 못하리로다
однак піде він до роду своїх предків, так що повік світла не побачить.
20 존귀에 처하나 깨닫지 못하는 사람은 멸망하는 짐승같도다
Людина в пошані, але нерозумна, подібна до тварин, що гинуть.
