< 욥기 22 >
І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:
2 사람이 어찌 하나님께 유익하게 하겠느냐 지혜로운 자도 스스로 유익할 따름이니라
„Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!
3 네가 의로운들 전능자에게 무슨 기쁨이 있겠으며 네 행위가 온전한들 그에게 무슨 이익이 있겠느냐
Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
4 하나님이 너를 책망하시며 너를 심문하심이 너의 경외함을 인함 이냐
Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?
5 네 악이 크지 아니하냐 네 죄악이 극하니라
Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!
6 까닭없이 형제의 물건을 볼모 잡으며 헐벗은 자의 의복을 벗기며
Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!
7 갈한 자에게 물을 마시우지 아니하며 주린 자에게 식물을 주지 아니하였구나
Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.
8 권세있는 자가 토지를 얻고 존귀한 자가 거기서 사는구나
А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.
9 네가 과부를 공수로 돌아가게 하며 고아의 팔을 꺾는구나
Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —
10 이러므로 올무들이 너를 둘러있고 두려움이 홀연히 너를 침범하며
тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,
11 어두움이 너로 보지 못하게 하고 창수가 너를 덮느니라
твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.
12 하나님이 높은 하늘에 계시지 아니하냐 보라 별의 높음이 얼마나 높은가
Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!
13 그러나 네 말은 하나님이 무엇을 아시며 흑암 중에서 어찌 심판 하실 수 있으랴
А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?
14 빽빽한 구름이 그를 가리운즉 그가 보지 못하시고 궁창으로 걸어다니실 뿐이라 하는구나
Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.
Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,
16 그들은 때가 이르기 전에 끊어버리웠고 그 터는 하수로 인하여 함몰되었느니라
що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,
17 그들이 하나님께 말하기를 우리를 떠나소서 하며 또 말하기를 전능자가 우리를 위하여 무엇을 하실 수 있으랴 하였으나
що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“
18 하나님이 좋은 것으로 그 집에 채우셨느니라 악인의 계획은 나와 판이하니라
А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!
19 의인은 보고 기뻐하고 무죄자는 그들을 비웃기를
Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:
20 우리의 대적이 끊어졌고 그 남은 것이 불사른 바 되었다 하느니라
„Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“
21 너는 하나님과 화목하고 평안하라 그리하면 복이 네게 임하리라
Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.
22 청컨대 너는 그 입에서 교훈을 받고 그 말씀을 네 마음에 두라
Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
23 네가 만일 전능자에게로 돌아가고 또 네 장막에서 불의를 멀리 버리면 다시 흥하리라
Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.
24 네 보배를 진토에 버리고 오빌의 금을 강 가의 돌에 버리라
І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —
25 그리하면 전능자가 네 보배가 되시며 네게 귀한 은이 되시리니
і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!
26 이에 네가 전능자를 기뻐하여 하나님께로 얼굴을 들 것이라
Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —
27 너는 그에게 기도하겠고 그는 들으실 것이며 너의 서원한 것을 네가 갚으리라
будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.
28 네가 무엇을 경영하면 이루어질 것이요 네 길에 빛이 비취리라
А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.
29 네가 낮춤을 받거든 높아지리라고 말하라 하나님은 겸손한 자를 구원하시느니라
Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.
30 무죄한 자가 아니라도 건지시리니 네 손이 깨끗함을 인하여 그런자가 건지심을 입으리라
Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.