< Ikrisiasatis 11 >

1 Kagra rama'a kaziga eri'zana e'nerinka, henka'a knare miza erigahane.
Хліб свій пускай по воді, бо по багатьох днях знов зна́йдеш його.
2 Zago fenonka'a 7ni'afino 8'afino refako hunka atregeno erizana erino. Na'ankure okima ama mopafima havizama fore'ma hania knazana ontahi'nane.
Давай частку на сім чи й на вісім, бо не знаєш, яке буде зло на землі.
3 Hagi hampomo'ma ome knama nehuno'a, ko tagiramino nerie. Hagi zafama antagi atregeno'ma noti kazigo, sauti kazigama umasere anante nemane.
Коли́ перепо́вняться хмари дощем, то виллють на землю його. А коли дереви́на на пі́вдень впаде́ чи на пі́вніч, зали́шитьсяна місці, куди дереви́на впаде́.
4 Hanki kagrama zahoku'ene hampo koku'ma avegama antesunka avimzana hankrenka hoza ovasgegahane.
Хто вважає на вітер, не буде той сі́яти, а хто споглядає на хмари, не буде той жати.
5 Zaho'mofo kama kenka antahinka osuge, osi mofavrema areranku'afima fore'ma nehiazama kenka antahinka osanaza hunka, Anumzamo'ma e'neria eri'zane, maka zama tro'ma nehia zana kenka antahinka osugahane.
Як не ві́даєш ти, яка то путь вітру, як кості зроста́ють в утро́бі вагі́тної, так не ві́даєш ти чину Бога, що робить усе.
6 Nanterana avimza avinka'a nehankrenka, kinaganena avimza avina hankro. Na'ankure mago avimzamo'ma havizama hanigeno'a, mago avimzamo'a knare hugahie. Huge anantarega avimzamokea knare hugaha'e.
Сій ра́нком насіння своє, та й під вечір хай не спочиває рука твоя, не знаєш бо ти, котре ви́йде на краще тобі, — оце чи оте, чи обо́є одна́ково добрі.
7 Masa zamo'a haganentake hu'neankino, vahe'mo'za muse hu'za zagea negaze.
І світло солодке, і добре оча́м сонце бачити,
8 Hagi mago vahe'mo'ma rama'a kafu zagema manino vunaku'ma hanuno'a, ana maka knafina muse huno manino vino. Hianagi ana knaramimpina rama'a havi knaramina me'neanki, agera okanino. Ana maka zama esnia zana agafa'a omne'ne.
і коли б люди́на жила́ й довгі роки́, хай за всіх їх вона ті́шиться, і хай пам'ятає дні те́мряви, бо їх бу́де багато, — усе, що надійде, марно́та!
9 Kasefa vahe'ma mani'zana knare hu'neanki, kasefa vahe'moka maka kna muse hunka nemaninka, nazano hunaku'ma hanana zana amne huo. Hianagi kagera okanio, maka zama hanana zana Anumzamo'a keaga huganteno refko hugahie.
Ті́шся, юначе, своїм молоде́цтвом, а серце твоє нехай буде веселе за днів молодо́щів твоїх! І ходи ти доро́гами серця свого й виді́нням оче́й своїх, але знай, що за все це впрова́дить тебе Бог до су́ду!
10 E'ina hu'negu krimpa ahezana netrenka, kavufga kegava hunka manio. Na'ankure kasefa kavufgane hihamukanena amneza me'neankino agafa'a omane'ne.
Тому́ жени смуток від серця свого́, і віддаляй зле від тіла твого, бо й дити́нство, і рання життє́ва зоря́ — то марно́та!

< Ikrisiasatis 11 >