Aposolo 19
1 Hagi apolosi'ma Korintima mani'negeno, Poli'a agu'afinka kumatamimpi ufreno vuno Efesasi kumate uhanatino, mago'a disaipol naga anantega ome zamageno erifore nehuno,
І сталося, що коли Аполло́с перебував у Кори́нті, то Павло, перейшовши горі́шні країни, прибув до Ефе́су, і деяких учнів знайшов,
2 zamagrikura anage hu'ne, tamagrama tamentintima hu'nazana, hago Ruotge Avamura erinafi? Higeno Agrikura anage hu'naze. A'o Ruotge Avamura mani'ne huta tagra ontahitfa hu'none.
та й спитав їх: „Чи ви Духа Святого одержали, як увірували?“А вони відказали йому: „Та ми навіть не чули, чи є Дух Святий!“
3 Hazageno Poli'a zamantahige'ne, Nazamofonte mono tina fre'naze? Zamagra ke'nona hu'za, Joni'ma ti fre'zama huraveri'nea zantere.
І він запитав: „Тож у що́ ви христились?“Вони ж відказали: В Іванове хрищення“.
4 Poli'a huno, Joni'ma tima frezmante'neana, zamasunku hu'za zamagu'a rukarehe hanaza tine huno frezmantene. Vahera zamasmino, agri amage'ma ne'emofonte Jisasimpi tamentinti hiho hu'ne.
І промовив Павло: „Таж Іван христив хрищенням на покая́ння, говорячи лю́дям, щоб вірили в Того, Хто при́йде по ньому, цебто в Ісуса“.
5 Anankema antahite'za, Jisasi Ramofo agifi mono ti fre'naze.
Як почули ж ́, то христились вони в Ім'я́ Господа Ісуса.
6 Hagi Poli'ma zamagrite azama antegeno'a, Ruotge Avamu'mo'a zamagrite ege'za, agafa hu'za ruzamageru ruzmageru neru'za, henkama esiazamofo kasnampa kea huama hu'naze.
А коли Павло руки на них покла́в, то зійшов на них Дух Святий, — і різними мовами стали вони промовляти та пророкувати!
7 Ana mika vene'nea 12fu'a naza eritru hu'naze.
А всіх їх було́ чоловіка з двана́дцять.
8 Hagi 3'a ikamofo agu'afina, Poli'a osi mono nompi ufreno korera osuno, antahintahizamia eriama huno agrarega zamatreku Anumzamofo avu'ava zankura huankereno zamasmi'ne.
А до синагоги ввійшовши, промовляв він відважно, три місяці про Боже Царство навчаючи та переконуючи.
9 Hu'neanagi mago'amo'za antahi'za zami'mo'a hampo'na atige'za, zamentinti hu'zankura zamagena hunente'za, ana vahe'mokizmi zamufi Ramofo avariri kankura huhaviza hunentageno, zamagrira nezamatreno, Jisasi amage' nentaza disaipol naga nezamavareno, mago nera Tairanusi'e nehaza ne'mofo rempi huzami nonte via'zamo, mika zupa vahe'ene keaga hu'ne.
А коли опиралися дехто й не вірували, і дорогу Господню лихосло́вили перед наро́дом, то він їх покинув і виділив учнів, і щодня проповідував у школі одно́го Тира́на.
10 Amanahu'zana tare kafufi fore huno vu'ne, tarega Jiu vahe'ene Griki vahe'ma Esia provinsifi nemani'za vahe'mo'za Ramofo naneke antahisazegu anahura hu'ne.
Це ж два роки продовжувалось, так що всі, хто замешкував в Азії, юдеї та ге́ллени, слухали слово про Господа.
11 Anumzamo'a Poli azampi huvazino rama'a ruzahu ruzahu avame'za mago'ane erifore hu'ne.
І Бог чуда чинив надзвича́йні руками Павловими,
12 Ana hinogu asime nehamia tavravene (ankasip), tavaravenaza eri'za Poli avufare eme avako hute'za, eri'za kri vahe zamufare ome antageno, krizmimo'a vaganeregeno, havi avamumo'a zamagripintira atirami'ne.
так що навіть хустки́ й пояси́ з його тіла прино́сили хворим, — і хвороби їх кидали, і ду́хи лукаві вихо́дили з них.
13 Mago kevu Jiu vahe'mo'za retro hu'za mago mago kumate vano vano nehu'za, Jisasi agifi huvame hu'za havi avamura huntenaku nehu'za, ana huvava hu'za nevu'za anage hu'naze. Poli'ma huama nehia Jisasi agifi atiramio huta tagra hunegantone.
Дехто ж із мандрівни́х ворожби́тів юдейських зачали́ закликати Ім'я́ Господа Ісуса над тими, хто мав злих духів, проказуючи: Заклинаємо вас Ісусом, Якого Павло́ проповідує!“
14 Mago Jiu vahe'mokizmi rankva nera Skeva'e nehaza ne'mofona, 7ni'a mofavre zaga'amo'za anahu'zana hu'naze.
Це ж робили якісь сім синів юдейського первосвященика Ске́ви.
15 Hianagi ana havi avamu'mo'a ke'nona zamire huno zamasmi'ne, Jisasina nagra ke'na antahi'na hu'na, Polina ke'noe, hagi tamagra izagate?
Відповів же злий дух і сказав їм: „Я знаю Ісуса, і знаю Павла, а ви хто такі?“
16 Higeno agu'afima havi avamu'ma fre'nea ne'mo'a zamagumpi takaureno, himamutino zamaheno rehapatige'za, korankno eneri'za ana nompinti atiramiza zamufa zamapake fre'naze.
І ско́чив на них чоловік, що в ньому злий дух був, і, перемігші обох, поду́жав їх так, що втекли вони з дому нагі́ та пора́нені.
17 Efesasi kumate nemaniza Jiu vahe'ene Griki vahe'mo'zane ana ke nentahizageno, tusiza huno zamagogo nefege'za Anumza Jisasi agi'a erisaga hu'naze.
І це стало відо́ме юдеям та ге́лленам, усім, що в Ефесі замешкують, — і о́страх напав на всіх їх, і сла́вилося Ім'я́ Господа Ісуса.
18 Rama'a zamentinti vahe'mo'za eama hu'za zamasunku hu'za, havi zamu'zma'zana eriama hu'naze.
І багато-хто з тих, що ввірували, прихо́дили, визнаваючи та відкриваючи вчинки свої.
19 Huama nehu'za zamene vahe'mo'zane avuatga vahe'mo'zane kre'naza avontafe tamina eri'za amate hakare vahe zamure tevefi kre hana hu'naze. Ana avontafe miza se'naza zagoa 50 tauseni'a zago atre'naze.
І багато-хто з тих, що займалися ча́рами, позно́сили книги свої та й перед усіма́ попалили. І злічили ціну́ їх, і вийшло на срібло п'ятдесят тисяч драхм.
20 Ramofo hanavere, e'inahu'zana fore nehigeno, Ramofo nanekemo vuno eno huno hankavetino me'ne.
Так могуче росло та зміцнялося Вожеє Слово!
21 Anazana fore hutegeno Poli'a Masedonia kaziga vute'na Griki kaziga nevu'na Jerusalemi kumate vute'na, henka'a Romu kuma enena ome kegahue huno agesa antahine.
А як спо́внилось це, Павло в Дусі задумав перейти Македо́нію та Ахаю, та й удатись у Єрусалим, говорячи: „Як побу́ду я там, то треба мені й Рим побачити“.
22 Tare azahu netrema, Timotine Erastusine huzanantegeke Masedonia kaziga vakeno, osi'agna Poli'a Esia mani'ne.
Тож він послав у Македо́нію двох із тих, що служили йому, Тимофі́я й Ера́ста, а сам позостався якийсь час ув Азії.
23 Ana knafina, Jisasi Kamofonkura tusi'a hazenke Efesasia fore hu'ne.
І ро́зрух чималий був стався там ча́су того за Господню дорогу.
24 Na'ankure magora silvare tuzampaza tro nehia ne'mofo agi'a Demetriusikino, silvareti mago amema'a trohu'neana, Atemisi mono hunentea kna'za tro hu'ne. Anazama tro'ma nehaza naga'mo'za, tusi'a zagokrerafa anazantetira tro'nehaze.
Бо один золота́р, Дмитро на ім'я́, що робив срібляні́ Артемі́дині храмки, та ремісникам заробі́ток чималий давав,
25 Demetriusi'a anahu eri'zama antahi'naza eri'za vahera kehutru huno anage hu'ne. Ama vahe'motagi, amanahu eri'zantetira zagogrerafa erifore nehune hu'ne.
згромадив він їх і ще інших подібних робі́тників, та й промовив: „Ви знаєте, мужі, що з цього ремесла́ заробі́ток ми маємо.
26 Hanki tamagra ketma antahitama nehaze, Efesasige ana nosianki, Esia kokampina Poli'ma vahetamina kema zamasamino, vahe'mo'ma azanteti'ma trohu'nea anumzana, e'i tamage huno anumzana omanitfa hune huno tusi'a vahe krerafa zamazeri ruvahe nehie.
І ви бачите й чуєте, що не тільки в Ефе́сі, але мало не в усій Азії — цей Павло збаламу́тив і відвернув багате́нно наро́ду, говорячи, ніби то не боги, що руками поро́блені.
27 Hago menina hazenke fore hu'ne, tagri zago erizankera eri havizana osugahie. Hianagi so'e a' anumza Atemisi mono nomo'a amne zankna hanigeno, Esia kokampi vahe'mo'zane, ama mopa kagi'afi vahe'mo'zama, mono hunentaza vahe'mo'za atre'sageno, ana a'mofo hanave'amo'a haviza hugahie.
І не тільки оце нам загрожує, що при́йде зайняття в упадок, а й храм богині великої Артемі́ди в ніщо́ зарахується, і буде зруйнована й ве́лич тієї, що шанує її ціла Азія та цілий світ“.
28 Anankema nentahi'za, zamarimpamo'a haviza nehige'za oti'za keza ati'za Efesasia so'e rantia, Atemisi'a agrake mani'ne!
Почувши ж оце, вони перепо́внились гнівом, та й стали кричати, говорячи: „Артемі́да ефе́ська велика!“
29 Higeno rankumapina rama'a kereso nehu'za, vahe'mo'za magoka zamagare'za krina nehazage'za mani'neza negaza kumapi (stetium) ufre'za, Mesadoniati Poli'enema e'na'a netre Gaiusine Aristakusikiznia zanavazu hu'za vu'naze.
І місто напо́внилось за́колотом. І кинулися однодушно до видо́вища, схопи́вши Павло́вих супу́тників — Гая та Ариста́рха, македо́нян.
30 Poli'ma ana vahe'zagamo'ma atru hu'nefima ufreku'ma nehige'za, Jisasi amage nentaza disaipol naga'mo'za otre'naze.
Як Павло ж хотів у наро́д увійти, то учні його не пустили.
31 Higeno mago'ene mago'a Esia kumate kva vahera, Polina knampa'agi'za anama atru hu'nafina keke huntonanki uofreno hu'za hampo'nati'za kea atrente'naze.
Також дехто з азі́йських начальників, що були йому при́ятелі, послали до нього й просили, щоб він не вдава́всь на видо́вище.
32 Higeno mago'amo'za magoke zanku kezati'zageno, mago'amo'za otage zanku kezatizageno, anama atru hu'za negaza vahe'mo'za tusi savari nehazageno, rama'amo'za nahige'za atru hu'nazo amara osu'naze.
І кожен що інше кричав, бо збори бурхли́ві були, і багате́нно з них навіть не знали, чого ради зібралися.
33 Vahepintira Aleksandana Jiu vahe'mo'za atufe'za zamuga eme nente'za, ama ana zamofo keaga eriama hunka zamasmio hu'za huhanaveti'naze. Aleksanda'a ama ana vahe'mo'zama hazankere nona huzmanteku azana antesga hu'ne.
А з наро́ду взяли Олександра, бо юдеї його висували. І Олекса́ндер дав знака рукою, і хотів ви́правдатися перед наро́дом.
34 Hu'neanagi kazama Aleksanda'a Jiu ne'ma mani'nege'za nege'za, ana mika vahe'mo'za magoke kere zamagerura erinte'za, 2'a auamofo agu'afina kezati'za, Efesasitira knare huno agatererfa rantia, Atemisi agrake mani'ne!
А коли розпізнали, що юде́янин він, то злилися всі в один голос, і годин зо дві гукали: „Артеміда ефеська велика!“
35 Rankumapima avoma negrea (kuskus) ne'mo ana vahe kevua zamazeri rava huteno anage hu'ne. Efesasi vahe'motma antahiho, ina vahe'mo antahino keno osu'ne? Efesasia ranku'mamo'a Atemesi agetererfa ra anumzamofo mono nona kegava nehie. Ana a'mofo amema'a monafinti asga hurami'ne.
А як писар міськи́й заспоко́їв наро́д, то промовив: „Мужі ефеські, яка ж то люди́на не знає, що місто Ефес — то храмо́вий догля́дач Артеміди великої й її образу, упалого з неба?
36 Ana hu'negu ama ana zankura ke hakare osugahaze. Taganetma mani'netma ame'amara osutma tamagesa antahitetma anazana hugahaze.
Коли ж цьому перечити не можна, то потрібно вам бути спокійними, і не роби́ти необачно нічо́го.
37 Na'ankure tamagrama, ama ana vene'nema zamaretma e'nazana, ra mono nompintira kumazafa ose'na'e, tagrama anteneta mono hunentona a' anumzankura (goddess) huhavizana huonte'na'e.
А ви ж привели́ цих людей, що ані святокрадці, ані вашої богині не знева́жили.
38 E'ina'ma Demetriusi'o agrane eri'za eneriza naga'mo'zama rumokizmima huzmante'nesigetma ke refakohu nonte zamaretma vinke'za, kva vahe'mofo zamure keaga hugantu hugama hugahaze.
Отож, як Дмитро та його ремісники мають справу на ко́го, то суди є на ринку й проконсули, — один о́дного хай позивають.
39 Hu'neanagi mago'anema keagama hunaku hanutma, vahe'ma atruhu'za keagama azerirva nehaza knazupa kanisol vahete mareritma azerirava hugahaze.
А коли чогось іншого допомина́єтеся, то те вирішиться на зако́ннім зібра́нні.
40 Na'ankure menima kehakarema nehuna zankuma, Romu rankva vahe'mo'za tantahigesageta hazenkefi manigahune. Na'ankure eriama huta zamasmisuna knare agafa'a omane'ne.
Бо ось є небезпека, що нас за сьогоднішній ро́зрух оскаржити можуть, і немає жа́дної причини, якою могли б виправдати це зборище“.
41 E'inahu kema huno nezmasmino'a, ana atrua eritrege'za vuza e'za hu'naze.
І, промовивши це, розпустив він громаду.
