箴言 知恵の泉 24
1 悪を行う人をうらやんではならない、また彼らと共におることを願ってはならない。
Яманларға рәшк қилма, Улар билән барди-кәлди қилишни арзу қилма;
2 彼らはその心に強奪を計り、そのくちびるに人をそこなうことを語るからである。
Чүнки уларниң көңли зораванлиқнила ойлар; Уларниң ағзи азар йәткүзүшни сөзләр.
3 家は知恵によって建てられ、悟りによって堅くせられ、
Аилә болса даналиқ асасида бәрпа қилинар; Чүшиниш билән мустәһкәмлинәр.
4 また、へやは知識によってさまざまの尊く、麗しい宝で満たされる。
Билим билән өйниң ханилири һәр хил қиммәтлик, есил гөһәрләргә толдурулар.
5 知恵ある者は強い人よりも強く、知識ある人は力ある人よりも強い。
Дана адәм зор күчкә егидур; Билими бар адәм қудритини ашурар.
6 良い指揮によって戦いをすることができ、勝利は多くの議する者がいるからである。
Пухта несиһәтләр билән җәң қилғин; Ғәлибә болса Бирдин-бир Улуқ Мәслиһәтчи билән болар.
7 知恵は高くて愚かな者の及ぶところではない、愚かな者は門で口を開くことができない。
Даналиқ әқилсиз адәмгә нисбәтән толиму егиз, чүшиниксиздур; [Чоңлар] шәһәр дәрвазиси алдиға жиғилғанда у зуван ачалмас.
8 悪を行うことを計る者を人はいたずら者ととなえる。
Әскиликни нийәтлигән адәм «сүйқәстчи» атилар.
9 愚かな者の計るところは罪であり、あざける者は人に憎まれる。
Ахмақлиқтин болған нийәт гунадур; Һакавур киши адәмләргә жиркиничликтур.
10 もしあなたが悩みの日に気をくじくならば、あなたの力は弱い。
Бешиңға еғир күн чүшкәндә җасарәтсиз болсаң, Күчсиз һесаплинисән.
11 死地にひかれゆく者を助け出せ、滅びによろめきゆく者を救え。
[Сәвәпсиз] өлүмгә тартилғанларни қутқузғин; Боғузлиниш хәвпидә турғанлардин ярдәм қолуңни тартма;
12 あなたが、われわれはこれを知らなかったといっても、心をはかる者はそれを悟らないであろうか。あなたの魂を守る者はそれを知らないであろうか。彼はおのおのの行いにより、人に報いないであろうか。
Әгәр сән: «Бу иштин хәвиримиз йоқтур» десәң, Һәр адәмниң көңлини таразиға Салғучи буни көрмәсму? Җениңни һаят Сақлиғучи уни билмәсму? У һәр бир инсан балсиниң өз қилғанлири бойичә уларниң өзигә яндурмасму?
13 わが子よ、蜜を食べよ、これは良いものである、また、蜂の巣のしたたりはあなたの口に甘い。
И оғлум, һәсәл [тапсаң] истимал қил, у яхшидур. Һәрә көнигидин алған һәсәл болса татлиқ тетийду;
14 知恵もあなたの魂にはそのようであることを知れ。それを得るならば、かならず報いがあって、あなたの望みは、すたらない。
Даналиқ билән тонушсаң, уму көңлүңгә шуниңдәк болар; Уни тапқиниңда җәзмән яхши көридиған күнүң болиду, Арзу-үмүтүң бекарға кәтмәс.
15 悪しき者がするように、正しい者の家をうかがってはならない、その住む所に乱暴をしてはならない。
И рәзил адәм, һәққанийниң өйигә йошурун һуҗум қилишни күтмә, Униң туралғусини булиғучи болма!
16 正しい者は七たび倒れても、また起きあがる、しかし、悪しき者は災によって滅びる。
Чүнки һәққаний йәттә қетим жиқилип чүшәр, Бирақ ахири йәнә орнидин турар. Лекин рәзил киши күлпәт ичигә путлишип чүшәр.
17 あなたのあだが倒れるとき楽しんではならない、彼のつまずくとき心に喜んではならない。
Рәқибиң жиқилип кәтсә хуш болуп кәтмә, Дүшминиң путлишип чүшсә шатланма;
18 主はそれを見て悪いこととし、その怒りを彼から転じられる。
Пәрвәрдигар буни көргәндә, Бу қилиғиңни яхши көрмәй, Бәлким ғәзивини рәқибиңгә чүшүрмәслиги мүмкин.
19 悪を行う者のゆえに心を悩ましてはならない、よこしまな者をうらやんではならない。
Яманлар [раваҗ тапса], беарам болуп кәтмә; Рәзилләргә рәшк қилма.
20 悪しき者には後の良い報いはない、よこしまな者のともしびは消される。
Чүнки яманларниң келәчики йоқтур, Униң чириғиму өчүрүләр.
21 わが子よ、主と王とを恐れよ、そのいずれにも不従順であってはならない。
И оғлум, Пәрвәрдигардин қорққин, падишаниму һөрмәт қил. Қутратқучилар билән арилашма.
22 その災はたちまち起るからである。この二つの者からくる滅びをだれが知り得ようか。
Бундақ кишиләргә келидиған балаю-апәт уштумтут болар, [Пәрвәрдигар билән падишаниң] уларни қандақ йоқитидиғанлиғини биләмсән?
23 これらもまた知恵ある者の箴言である。片寄ったさばきをするのは、よくない。
Буларму ақиланиләрниң сөзлиридур: — Сот қилғанда бир тәрәпкә ян бесиш қәтъий болмас.
24 悪しき者に向かって、「あなたは正しい」という者を、人々はのろい、諸民は憎む。
Җинайәтчигә: «Әйипсиз сән» дәп һөкүм чиқарған кишигә, Хәлиқләр ләнәт ейтар; Әл-жутлар униңдин нәпрәтлинәр.
25 悪しき者をせめる者は恵みを得る、また幸福が与えられる。
Бирақ улар җинайәтчиниң гунайини ечип ташлиған кишидин хурсән болар, Улар униңға бәхит-саадәт тилишәр.
26 正しい答をする者は、くちびるに、口づけするのである。
Дурус җавап бәргүчи, Гояки кишиниң ләвлиригә сөйгүчидур.
27 外で、あなたの仕事を整え、畑で、すべての物をおのれのために備え、その後あなたの家を建てるがよい。
Авал сиртта ишлириңниң йолини һазирлап, Етиз-ериқлириңни тәйярла, Андин өйүңни салғин.
28 ゆえなく隣り人に敵して、証言をしてはならない、くちびるをもって欺いてはならない。
Йеқиниңға қарши асассиз гувалиқ қилма; Ағзиңдин һеч ялғанчилиқ чиқарма.
29 「彼がわたしにしたように、わたしも彼にしよう、わたしは人がしたところにしたがって、その人に報いよう」と言ってはならない。
«У маңа қандақ қилған болса, мәнму униңға шундақ қилимән, Униң маңа қилғинини өзигә яндуримән», дегүчи болма.
30 わたしはなまけ者の畑のそばと、知恵のない人のぶどう畑のそばを通ってみたが、
Мән һорунниң етизлиғидин өттим, Әқилсизниң үзүмзарлиғи йенидин маңдим,
31 いばらが一面に生え、あざみがその地面をおおい、その石がきはくずれていた。
Мана, һәр йеридин тикәнләр өсүп чиққан, Хохилар йәр йүзини бесип кәткән, Қоруқ теми өрүлүп кәткән!
32 わたしはこれをみて心をとどめ、これを見て教訓を得た。
Уларни көргәч, убдан ойландим; Көргинимдин савақ алдим: —
33 「しばらく眠り、しばらくまどろみ、手をこまぬいて、またしばらく休む」。
Сән: «Йәнә бирдәм көзүмни жумувалай, Йәнә бирдәм ухливалай, Йәнә бирдәм пут-қолумни алмап йетивалай» — десәң,
34 それゆえ、貧しさは盗びとのように、あなたに来、乏しさは、つわもののように、あなたに来る。
Намратлиқ булаңчидәк сени бесип келәр, Һаҗәтмәнлик қалқанлиқ әскәрдәк саңа һуҗум қилар.
