詩篇 88
1 わがすくひの神ヱホバよわれ晝も夜もなんぢの前にさけべり
Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґента хору. На „Махалат леаннот“. Пісня навча́льна Ге́мана езрахе́янина. Господи, Боже спасі́ння мого́, вдень я кли́чу й вночі Я перед Тобою:
2 願くはわが祈をみまへにいたらせ汝のみみをわが號呼のこゑにかたぶけたまへ
хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зо́йку мого,
душа бо моя насити́лась нещастями, а життя моє збли́зилося до шео́лу! (Sheol h7585)
4 われは穴にいるものとともにかぞへられ依仗なき人のごとくなれり
Я до тих прирахований став, що в могилу відхо́дять, я став, немов муж той безсилий.
5 われ墓のうちなる殺されしもののごとく死者のうちにすてらる汝かれらを再びこころに記たまはず かれらは御手より斷滅されしものなり
Я кинений серед померлих, немов оті тру́пи, що в гро́бі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потя́ті вони від Твоєї руки.
6 なんぢ我をいとふかき穴 くらき處 ふかき淵におきたまひき
Умісти́в Ти мене в глибоче́зну могилу, до пітьми́ в глибина́х.
7 なんぢの怒はいたくわれにせまれり なんぢそのもろもろの浪をもて我をくるしめ給へり (セラ)
На мене лягла́ Твоя лють, і Ти всіма́ Своїми лама́ннями мучив мене. (Се́ла)
8 わが相識ものを我よりとほざけ我をかれらに憎ませたまへり われは錮閉されていづることあたはず
Віддалив Ти від мене знайо́мих моїх, учинив Ти мене за оги́ду для них, Я за́мкнений і не вихо́джу,
9 わが眼はなやみの故をもておとろへぬ われ日ごとに汝をよべり ヱホバよなんぢに向ひてわが兩手をのべたり
стемні́ло з біди моє око. Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простяга́ю до Тебе ру́ки свої!
10 なんぢ死者にくすしき事跡をあらはしたまはんや 亡にしもの立てなんぢを讃たたへんや (セラ)
Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи тру́пи встануть і будуть хвали́ти Тебе? (Се́ла)
11 汝のいつくしみは墓のうちに汝のまことは滅亡のなかに宣傳へられんや
Хіба милість Твоя буде в гро́бі звіща́тись, а вірність Твоя в аввадо́ні?
12 汝のくすしきみわざは幽暗になんぢの義は忘失のくにに知るることあらんや
Чи позна́ється в те́мряві чудо Твоє, а в краю́ забуття́ — справедливість Твоя?
13 されどヱホバよ我なんぢに向ひてさけべり わがいのりは朝にみまへに達らん
Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випере́джує.
14 ヱホバよなんぢ何なればわが霊魂をすてたまふや何なればわれに面をかくしたまふや
Для чо́го, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
15 われ幼稚よりなやみて死るばかりなり我なんぢの恐嚇にあひてくるしみまどへり
Нужде́нний я та помираю відма́лку, перено́шу страхіття Твої, я осла́блений став.
16 汝のはげしき怒わがうへをすぐ汝のおびやかし我をほろぼせり
Перейшли́ надо мною Твої пересе́рдя, страхіття Твої зруйнува́ли мене, —
17 これらの事ひねもす大水のごとく我をめぐり ことごとく來りて我をかこみふさげり
вони оточа́ють мене, як вода, увесь день, вони ра́зом мене обляга́ють.
18 なんぢ我をいつくしむ者とわが友とをとほざけ わが相識るものを幽暗にいれたまへり
друга й при́ятеля віддалив Ти від мене, знайо́мі мої — як та те́мрява!
