Salmi 65
1 Salmo di cantico di Davide, [dato] al Capo de' Musici O DIO, lode ti aspetta in Sion; E [quivi] ti saran pagati i voti.
Для дириґента хору. Псалом Давидів. Пісня. Тобі, Боже, належиться слава в Сіоні, і Тобі́ має ві́дданий бути обі́т!
2 [O tu] ch'esaudisci i preghi, Ogni carne verrà a te.
Ти, що моли́тви вислу́хуєш, всяке тіло до Тебе прихо́дить!
3 Cose inique mi avevano sopraffatto; Ma tu purghi le nostre trasgressioni.
Справи грішні зробились сильніші від нас, — Ти наші гріхи пробача́єш!
4 Beato colui che tu avrai eletto, ed avrai fatto accostare [a te]. [Acciocchè] abiti ne' tuoi cortili! Noi saremo saziati de' beni della tua Casa, Delle cose sante del tuo Tempio.
Блаженний, кого вибираєш Ти та наближа́єш, — в осе́лях Твоїх спочива́ти той буде! наси́тимось ми добром дому Твого́, найсвятішим із храму Твого́!
5 O Dio della nostra salute, Confidanza di tutte le estremità le più lontane della terra e del mare, Rispondici, per la [tua] giustizia, [in] maniere tremende.
Грізні ре́чі Ти відповіда́єш нам правдою, Боже, Спасителю наш, надіє всіх кі́нців землі та су́щих далеко на морі,
6 Esso, colla sua potenza, ferma i monti; Egli è cinto di forza.
що гори ставиш Своєю силою, підпере́заний міццю,
7 Egli acqueta il romor de' mari, lo strepito delle sue onde, E il tumulto de' popoli.
що втихоми́рюєш гу́ркіт морів, їхніх хвиль та га́лас наро́дів.
8 Onde quelli che abitano nella estremità [della terra] temono de' tuoi miracoli: Tu fai giubilare i luoghi, onde esce la mattina e la sera.
І будуть боятись озна́к Твоїх ме́шканці кі́нців землі. Ти розвеселяєш країну, де вихід пора́нку й де вечір.
9 Tu visiti la terra, e l'abbeveri; Tu l'arricchisci grandemente; I ruscelli di Dio [son] pieni d'acqua; Tu apparecchi agli uomini il lor frumento, dopo che tu l'hai così preparata.
Ти відві́дуєш землю та по́їш її, Ти збагачуєш щедро її, — по́вний води потік Божий, Ти збіжжя готуєш її, — бо Ти так пригото́вив її!
10 Tu adacqui le sue porche; tu pareggi i suoi solchi; Tu la stempri colle stille della tua pioggia; tu benedici i suoi germogli;
Ти ріллю її наси́чуєш во́гкістю, вирі́внюєш гру́ддя її, розпускаєш дощами її, Ти благословляєш росли́нність її!
11 Tu coroni de' tuoi beni l'annata; E le tue orbite stillano grasso.
Ти добром Своїм рік вкороно́вуєш, і стежки́ Твої кра́плями то́вщу течу́ть!
12 Le mandrie del deserto stillano; E i colli son cinti di gioia.
Пасови́ська пустині сплива́ються кра́плями, і радістю підпереза́лись узгі́р'я!
13 Le pianure son rivestite di gregge, E le valli coperte di biade; Dànno voci di allegrezza, ed anche cantano.
Луги́ зодягнулись ота́рами, а долини покрилися збіжжям, — гука́ють вони та співають!
