< Salmi 124 >
1 Cantico di Maalot, di Davide DICA pure ora Israele: Se non che il Signore fu per noi;
Пісня проча́н. Давидова.
2 Se non che il Signore fu per noi, Quando gli uomini si levarono contro a noi;
3 Essi ci avrebbero tranghiottiti tutti vivi, Allora che l'ira loro ardeva contro a noi;
то нас поковта́ли б живце́м, коли розпали́вся на нас їхній гнів,
4 Allora le acque ci avrebbero inondati; Il torrente sarebbe passato sopra l'anima nostra;
то нас позалива́ла б вода, душу нашу поті́к перейшов би.
5 Allora le acque gonfiate Sarebbero passate sopra l'anima nostra.
душу нашу тоді перейшла б та бурхли́ва вода!
6 Benedetto [sia] il Signore, Che non ci ha dati in preda a' lor denti.
Благослове́нний Госпо́дь, що не дав нас на здо́бич для їхніх зубі́в!
7 L'anima nostra è scampata dal laccio degli uccellatori, come un uccelletto; Il laccio è stato rotto, e noi siamo scampati.
Душа наша, як птах, урятува́лась із сільця́ птахоло́вів, — сільце́ розірва́лось, а ми врятува́лись!
8 Il nostro aiuto [è] nel Nome del Signore, Che ha fatto il cielo e la terra.
Наша поміч — ув Імені Господа, що вчинив небо й землю!