Giobbe 20
1 E SOFAR Naamatita rispose, e disse:
І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:
2 Perciò i miei pensamenti m'incitano a rispondere, E perciò [questa] mia fretta [è] in me.
„Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!
3 Io ho udita la mia vituperosa riprensione; Ma lo spirito [mio] mi spinge a rispondere del mio intendimento.
Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
4 Non sai tu questo, [che è stato] d'ogni tempo, Da che l'uomo fu posto sopra la terra;
Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —
5 Che il trionfo degli empi [è] di breve durata, E che la letizia dell'ipocrita [è sol] per un momento?
то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?
6 Avvegnachè la sua altezza salisse fino al cielo, E il suo capo giungesse infino alle nuvole;
Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,
7 Pur perirà egli in perpetuo, come lo sterco suo; Quelli che l'avranno veduto, diranno: Ove [è] egli?
проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
8 Egli se ne volerà via come un sogno, e non sarà [più] ritrovato, E si dileguerà come una visione notturna.
Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:
9 L'occhio [che] l'avrà veduto nol [vedrà] più, E il suo luogo nol mirerà più.
його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...
10 I suoi figliuoli procacceranno il favor de' poveri, E le sue mani restituiranno quel ch'egli avrà rapito per violenza.
Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.
11 Le sue ossa saranno ripiene [degli eccessi] della sua gioventù, I quali giaceranno con lui in su la polvere.
Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!
12 Se il male gli è stato dolce nella bocca, [Se] egli l'ha nascosto sotto la sua lingua;
Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,
13 [Se] l'ha riserbato, e non l'ha gittato fuori; Anzi l'ha ritenuto in mezzo del suo palato;
над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —
14 Il suo cibo gli si cangerà nelle sue viscere, E diverrà veleno d'aspido nelle sue interiora.
то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!
15 Egli avrà trangugiate le ricchezze, ma egli le vomiterà; Iddio gliele caccerà fuor del ventre.
Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.
16 Egli avrà succiato il veleno dell'aspido, La lingua della vipera l'ucciderà.
Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!
17 Egli non vedrà i ruscelli, I fiumi, i torrenti del miele e del burro.
Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.
18 Egli renderà [ciò che con] fatica [avrà acquistato], e non l'inghiottirà; Pari alla potenza [sua sarà] il suo mutamento, e non ne goderà.
Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.
19 Perciocchè egli ha oppressato [altrui], egli lascerà [dietro a sè] de' bisognosi; [Perciocchè] egli ha rapita la casa [altrui], egli non edificherà [la sua].
Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
20 Perciocchè egli non ha mai sentito riposo nel suo ventre, Non potrà salvar [nulla] delle sue più care cose.
Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.
21 Nulla gli rimarrà da mangiare, E però egli non avrà più speranza ne' suoi beni.
Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:
22 Quando egli sarà ripieno a sufficienza, allora sarà distretto; Tutte le mani de' miseri gli verranno contra.
за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!
23 [Quando] egli sarà per empiersi il ventre, [Iddio] gli manderà addosso l'ardore della sua ira, E [la] farà piovere sopra lui, [e] sopra il suo cibo.
Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.
24 [Quando egli] fuggirà dalle armi di ferro, Un arco di rame lo trafiggerà.
Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.
25 [Come prima la saetta] sarà tratta fuori, La punta gli passerà per mezzo il fiele, Dopo esser uscita del suo turcasso; Spaventi gli saranno addosso.
Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!
26 Tutte le tenebre [saran] nascoste ne' suoi nascondimenti; Un fuoco non soffiato lo divorerà; Chi sopravviverà nel suo tabernacolo, capiterà male.
При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.
27 I cieli scopriranno la sua iniquità, E la terra si leverà contro a lui.
Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —
28 La rendita della sua casa sarà trasportata [ad altri]; [Ogni cosa sua] scorrerà via, nel giorno dell'ira di esso,
урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.
29 Questa [è] la parte [assegnata] da Dio all'uomo empio, E l'eredità [ch'egli riceve] da Dio per le sue parole.
Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“
