Zsoltárok 126

1 Grádicsok éneke. Mikor visszahozta az Úr Sionnak foglyait, olyanok voltunk, mint az álmodók.

2 Akkor megtelt a szánk nevetéssel, nyelvünk pedig vígadozással. Akkor így szóltak a pogányok: Hatalmasan cselekedett ezekkel az Úr!

Наші у́ста тоді були́ повні весе́лощів, а язик наш — співа́ння! Казали тоді між наро́дами: Велике вчини́в Господь з ними!“

3 Hatalmasan cselekedett velünk az Úr, azért örvendezünk.

Велике вчини́в Господь з нами, — були ра́дісні ми!

4 Hozd vissza, Uram, a mi foglyainkat, mint patakokat a déli földön!

Вернися ж із нашим поло́ном, о Господи, немо́в ті джере́ла, на пі́вдень!

5 A kik könyhullatással vetnek, vígadozással aratnak majd.

Хто сіє з слізьми́, зо спі́вом той жне:

6 A ki vetőmagját sírva emelve megy tova, vígadozással jő elő, kévéit emelve.

все хо́дить та плаче, хто но́сить торби́ну насіння на по́сів, — та ве́рнеться з співом, хто но́сить снопи́ свої!