תְהִלִּים 26

1 לְדָוִ֨ד ׀ שָׁפְטֵ֤נִי יְהוָ֗ה כִּֽי־אֲ֭נִי בְּתֻמִּ֣י הָלַ֑כְתִּי וּבַיהוָ֥ה בָּ֝טַ֗חְתִּי לֹ֣א אֶמְעָֽד׃

Давидів.

2 בְּחָנֵ֣נִי יְהוָ֣ה וְנַסֵּ֑נִי צָרְפָ֖ה כִלְיוֹתַ֣י וְלִבִּֽי׃

Перевір мене, Господи, і ви́пробуй мене, перетопи́ мої ни́рки та серце моє,

3 כִּֽי־חַ֭סְדְּךָ לְנֶ֣גֶד עֵינָ֑י וְ֝הִתְהַלַּ֗כְתִּי בַּאֲמִתֶּֽךָ׃

бо перед очима моїми Твоє милосердя, і в правді Твоїй я ходив.

4 לֹא־יָ֭שַׁבְתִּי עִם־מְתֵי־שָׁ֑וְא וְעִ֥ם נַ֝עֲלָמִ֗ים לֹ֣א אָבֽוֹא׃

Не сидів я з людьми́ неправдивими, і не бу́ду ходити з лукавими,

5 שָׂ֭נֵאתִי קְהַ֣ל מְרֵעִ֑ים וְעִם־רְ֝שָׁעִ֗ים לֹ֣א אֵשֵֽׁב׃

я громаду злочи́нців знена́видів, і з грішниками я сидіти не буду.

6 אֶרְחַ֣ץ בְּנִקָּי֣וֹן כַּפָּ֑י וַאֲסֹבְבָ֖ה אֶת־מִזְבַּחֲךָ֣ יְהוָֽה׃

Умию в неви́нності руки свої, й обійду́ Твого, Господи, же́ртівника,

7 לַ֭שְׁמִעַ בְּק֣וֹל תּוֹדָ֑ה וּ֝לְסַפֵּ֗ר כָּל־נִפְלְאוֹתֶֽיךָ׃

щоб хвалу́ Тобі го́лосно ви́голосити, та звісти́ти про всі чу́да Твої.

8 יְֽהוָ֗ה אָ֭הַבְתִּי מְע֣וֹן בֵּיתֶ֑ךָ וּ֝מְק֗וֹם מִשְׁכַּ֥ן כְּבוֹדֶֽךָ׃

Господи, — полюбив я оселю дому Твого́, і місце перебува́ння слави Твоєї.

9 אַל־תֶּאֱסֹ֣ף עִם־חַטָּאִ֣ים נַפְשִׁ֑י וְעִם־אַנְשֵׁ֖י דָמִ֣ים חַיָּֽי׃

Не губи Ти моєї душі з нечестивими, та мого життя з кровоже́рами,

10 אֲשֶׁר־בִּידֵיהֶ֥ם זִמָּ֑ה וִֽ֝ימִינָ֗ם מָ֣לְאָה שֹּֽׁחַד׃

що в руках їх злоді́йство, що їхня прави́ця напо́внена пі́дкупом.

11 וַ֭אֲנִי בְּתֻמִּ֥י אֵלֵ֗ךְ פְּדֵ֣נִי וְחָנֵּֽנִי׃

А я бу́ду ходити в своїй непоро́чності, — визволь мене та помилуй мене!

12 רַ֭גְלִי עָֽמְדָ֣ה בְמִישׁ֑וֹר בְּ֝מַקְהֵלִ֗ים אֲבָרֵ֥ךְ יְהוָֽה׃

Нога моя стала на рівному місці, — на збо́рах я благословля́тиму Господа!