Zabura 139
1 Don mai bi da kaɗe-kaɗe. Ta Dawuda. Zabura ce. Ya Ubangiji, ka bincike ni ka kuwa san ni.
Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 Ka san sa’ad da na zauna da sa’ad da na tashi; ka san tunanina daga nesa.
Ти знаєш сиді́ння моє та встава́ння моє, думку мою розумієш здале́ка.
3 Ka san fitata da kuma kwanciyata; ka saba da dukan hanyoyina.
Доро́гу мою та лежа́ння моє виміря́єш, і Ти всі путі́ мої знаєш, —
4 Kafin in yi magana da harshena ka santa gaba ɗaya, ya Ubangiji.
бо ще сло́ва нема на моїм язиці́, а вже, Господи, знаєш те все!
5 Ka kewaye ni, gaba da baya; ka sa hannunka a kaina.
Оточи́в Ти мене ззаду й спере́ду, і руку Свою надо мною поклав.
6 Irin wannan sanin game da ni ya fi ƙarfin magana, ya fi ƙarfi in gane.
Дивне знання́ над моє розумі́ння, високе воно, — я його не подола́ю!
7 Ina zan tafi daga Ruhunka? Ina zan gudu in tafi daga gabanka?
Куди я від Духа Твого піду́, і куди я втечу́ від Твого лиця?
Якщо я на небо зійду́, — то Ти там, або постелю́ся в шео́лі — ось Ти! (Sheol h7585)
9 In na tashi a fikafikan safiya, in na sauka a gefe mai nisa na teku,
Понесу́ся на кри́лах зірни́ці, спочи́ну я на кінці моря,
10 can ma hannunka zai bishe ni, hannunka na dama zai riƙe ni gam.
— то рука Твоя й там попрова́дить мене, і мене буде трима́ти прави́ця Твоя!
11 In na ce, “Tabbatacce duhu zai ɓoye ni haske kuma zai zama dare kewaye da ni,”
Коли б я сказав: „Тільки те́мрява вкриє мене, і ніч — світло для мене“,
12 duhu ma ba zai zama duhu gare ka ba; dare zai haskaka kamar rana, gama duhu ya yi kamar haske gare ka.
то мене не закриє від Тебе і те́мрява, і ніч буде світити, як день, і темно́та — як світло!
13 Gama ka halicci ciki-cikina; ka gina ni gaba ɗaya a cikin mahaifar mahaifiyata.
Бо Ти вчинив нирки мої, Ти ви́ткав мене в утро́бі матері моєї, —
14 Ina yabonka domin yadda ka yi ni abin tsoro ne da kuma abin mamaki; ayyukanka suna da banmamaki, na san da haka sosai.
Прославляю Тебе, що я дивно утво́рений! Дивні діла́ Твої, і душа моя відає ве́льми про це!
15 Ƙasusuwana ba a ɓoye suke a gare ka ba sa’ad da aka yi ni asirce. Sa’ad da saƙa ni gaba ɗaya a zurfafan duniya.
І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчи́нений був в укритті́, я ви́тканий був у глиби́нах землі!
16 Idanunka sun ga jikina marar fasali; dukan kwanakin da aka tsara mini a rubuce suke a littafinka kafin ɗayansu yă kasance.
Мого за́родка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчи́нені, коли жодного з них не було́...
17 Tunaninka suna da daraja gare ni, ya Allah! Yawansu ba su da iyaka!
Які дорогі́ мені стали думки́ Твої, Боже, як побі́льшилося їх число, -
18 A ce zan iya ƙirgansu, za su fi yashin teku yawa. Sa’ad da na farka, ina nan tare da kai har yanzu.
перелі́чую їх, — численні́ші вони від піску́! Як пробу́джуюся, — то я ще з Тобою.
19 Da kawai za ka kashe mugaye, ya Allah! Ku rabu da ni, ku masu kisankai!
Якби, Боже, врази́в Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
20 Suna magana game da kai da mugun nufi; maƙiyanka suna ɗaukan sunanka a banza.
Вони називають підсту́пно Тебе, Твої вороги на марно́ту пускаються!
21 Ba ina ƙin masu ƙinka ba, ya Ubangiji, ina kuma ƙyamar waɗanda suke tayar maka ba?
Отож, ненави́джу Твоїх ненави́сників, Господи, і Твоїх заколо́тників бри́джусь:
22 Ba ni da wani abu da nake musu sai kiyaye kawai; na ɗauke su abokan gābana.
повною не́навистю я нена́виджу їх, вони стали мені ворогами!
23 Ka bincike ni, ya Allah ka kuma san zuciyata; ka gwada ni ka kuma san damuwata.
Ви́пробуй, Боже, мене, — і пізнай моє серце, досліди́ Ти мене, — і пізнай мої за́думи,
24 Duba ko akwai wani laifi a cikina, ka bishe ni a madawwamiyar hanya.
і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попрова́дь!
