< Zabura 102 >

1 Addu’ar mutum mai shan wahala. Sa’ad da ya rasa ƙarfi ya kuma yi makoki a gaban Ubangiji. Ka ji addu’ata, ya Ubangiji; bari kukata ta neman taimako ta zo gare ka.
Молитва страдника, коли він знемагає й виливає перед Господом свій жаль. Господи, почуй мою молитву, і нехай дійде до Тебе мій зойк.
2 Kada ka ɓoye fuskarka daga gare ni sa’ad da nake cikin damuwa. Ka juye kunnenka gare ni; sa’ad da na yi kira, ka amsa mini da sauri.
Не ховай від мене Твого обличчя у день, коли мені тісно, нахили до мене вухо Твоє. Того дня, коли я кличу, дай мені відповідь негайно.
3 Gama kwanakina sun ɓace kamar hayaƙi; ƙasusuwana suna ƙuna kamar jan wuta.
Бо дні мої щезли, мов дим, і кості мої обгоріли, наче купа золи.
4 Zuciyata ta kamu da ciwo ta kuma bushe kamar ciyawa; na manta in ci abinci.
Немов витоптана трава, висохло серце моє, так що я забуваю їсти свій хліб.
5 Saboda nishina mai ƙarfi na rame na bar ƙasusuwa kawai.
Від голосу мого зітхання прилипли кості мої до тіла.
6 Ni kamar mujiyar jeji ne, kamar mujiya a kufai.
Я уподібнився до сича в пустелі, став немов пугач на руїнах.
7 Na kwanta a faɗake; na zama kamar tsuntsun da yake shi kaɗai a kan rufin ɗaki.
Не сплю, став наче птах, що самотньо [сидить] на даху.
8 Dukan yini abokan gābana suna tsokanata; waɗanda suke mini ba’a suna amfani da sunana yă zama abin la’ana.
Щодня вороги мої ганьблять мене, неславлять мене, промовляють ім’я моє, як прокляття.
9 Gama ina cin toka a matsayin abincina ina kuma gauraye abin sha nawa da hawaye
Я їм попіл замість хліба й питво моє зі сльозами змішую
10 saboda fushinka mai girma, gama ka ɗaga ni sama ka yar a gefe.
через гнів Твій і лють, бо Ти підняв мене й кинув додолу.
11 Kwanakina suna kamar inuwar yamma; na bushe kamar ciyawa.
Дні мої – немов нахилена тінь, я сохну, наче трава.
12 Amma kai, ya Ubangiji, kana zaune a kursiyinka har abada; sunan da ka yi zai dawwama a dukan zamanai.
А Ти, Господи, житимеш повіки, і пам’ять про Тебе – із роду в рід.
13 Za ka tashi ka kuma ji tausayin Sihiyona, gama lokaci ne na nuna alheri gare ta; ƙayyadadden lokacin ya zo.
Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо настав час помилувати його, бо прийшла пора.
14 Gama duwatsunta suna da daraja ga bayinka; ƙurarta kawai kan sa su ji tausayi.
Адже слуги Твої уподобали [навіть] каміння його, і милим став для них його пил.
15 Al’ummai za su ji tsoron sunan Ubangiji, dukan sarakunan duniya za su girmama ɗaukakarka.
Тоді будуть боятися народи імені Господа, і всі царі землі – слави Твоєї.
16 Gama Ubangiji zai sāke gina Sihiyona ya kuma bayyana a ɗaukakarsa.
Бо відбудує Господь Сіон, з’явиться Він у славі Своїй.
17 Zai amsa addu’ar marasa ƙarfi; ba zai ƙyale roƙonsu ba.
Зглянеться на молитву нужденних і не знехтує благаннями їхніми.
18 Bari a rubuta wannan don tsara mai zuwa, cewa mutanen da ba a riga an halitta ba za su yabi Ubangiji,
Нехай записано це буде для прийдешнього покоління, і народ майбутнього прославлятиме Господа.
19 “Ubangiji ya duba ƙasa daga wurinsa mai tsarki a bisa, daga sama ya hangi duniya,
Бо Він поглянув із висот святині Своєї, Господь із небес подивився на землю,
20 don yă ji nishe-nishen’yan kurkuku yă kuma saki waɗanda aka yanke musu hukuncin mutuwa.”
щоб почути стогони в’язня й звільнити приречених на смерть,
21 Saboda haka za a furta sunan Ubangiji a Sihiyona yabonsa kuma a Urushalima
щоб сповістити на Сіоні ім’я Господа й хвалу Його – в Єрусалимі,
22 sa’ad da mutane da mulkoki suka tattaru don su yi wa Ubangiji sujada.
коли зберуться народи й царства разом, щоб служити Господеві.
23 Cikin rayuwata, ya karye ƙarfina; ya gajartar da kwanakina.
Він виснажив силу мою в дорозі, скоротив мої дні.
24 Sai na ce, “Kada ka ɗauke ni a tsakiyar kwanakina, ya Allah; shekarunka suna bi cikin dukan zamanai.
Я сказав: «Боже мій, не забирай мене в середині днів моїх, Той, Чиї роки – із роду в рід.
25 A farkon fari ka kafa tushen duniya, sammai kuma aikin hannuwanka ne.
На початку Ти заклав основи землі, і небеса – діяння рук Твоїх.
26 Za su hallaka, amma za ka ci gaba; duk za su tsufe kamar riga. Kamar riga za ka canja su za a kuwa zubar da su.
Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди; усі вони, як одяг, зносяться, і Ти поміняєш їх, немов [старі] шати, і вони зміняться.
27 Amma kana nan yadda kake, kuma shekarunka ba za su taɓa ƙarewa ba.
Але Ти – Той самий, і роки Твої нескінченні.
28 ’Ya’yan bayinka za su zauna a gabanka; zuriyarsu za su kahu a gabanka.”
Сини рабів Твоїх житимуть, і нащадки їхні міцно стоятимуть перед Твоїм обличчям».

< Zabura 102 >