Psalm 81
1 Dem Vorsänger. Auf der Gittit. Von Asaph. Jubelt Gott, der unsre Stärke ist, jauchzet dem Gott Jakobs!
Керівнику хору. У стилі ґіттіт. Псалом Асафів. Радісно співайте Богові, твердині нашій, вигукніть переможно Богові Якова!
2 Stimmt ein Lied an und nehmt die Pauke zur Hand, die liebliche Harfe mit dem Psalter!
Заспівайте пісню, вдарте у бубон, заграйте на арфі милозвучній і лірі.
3 Blaset am Neumond die Posaune, am Vollmond, unserm festlichen Tag!
Сурміть у ріг на свято нового місяця і в повний місяць, у день святкування нашого.
4 Denn das ist Israels Pflicht; der Gott Jakobs hat ein Anrecht darauf.
Бо це постанова для Ізраїля, правило від Бога Якова.
5 Er verordnete es zum Zeugnis in Joseph, als er auszog wider Ägypten.
Він встановив це як одкровення для Йосифа, коли Він проходив по землі Єгипетській. Я чув мову, якої не знав:
6 Eine Sprache, die ich nicht kannte, hörte ich: «Ich habe die Last von seiner Schulter genommen, seine Hände sind des Tragkorbes los geworden.
«Я зняв ярмо з його плеч, його руки звільнилися від коша.
7 Da du mich anriefst in der Not, errettete ich dich; ich antwortete dir mit geheimnisvoller Donnerstimme und prüfte dich am Haderwasser. (Pause)
У скорботі ти покликав [Мене], і Я визволив тебе; відповідав тобі з-під покрову грозової хмари; випробовував тебе при водах Мериви. (Села)
8 Höre, mein Volk, ich will dich ermahnen; Israel, wenn du mir doch Gehör schenken wolltest!
Слухай, народе Мій, Я буду свідчити тобі. О Ізраїлю, якби ти послухався Мене!
9 Kein fremder Gott soll unter dir sein, und einen unbekannten Gott bete nicht an!
Нехай не буде в тебе чужого бога, і не вклоняйся богові чужоземному.
10 Ich bin der HERR, dein Gott, der dich aus Ägyptenland heraufgeführt hat. Tue deinen Mund weit auf, so will ich ihn füllen!
Я – Господь, Бог твій, Який вивів тебе із землі Єгипетської. Розкрий свої вуста, і Я наповню їх.
11 Aber mein Volk hat meiner Stimme nicht gehorcht, und Israel wollte nichts von mir.
Але народ Мій не слухався Мого голосу, Ізраїль не вподобав Мене.
12 Da überließ ich sie der Verstocktheit ihres Herzens, daß sie wandelten nach ihrem eigenen Rat.
Тому полишив Я їх владі впертості власних сердець – нехай ходять за своїми задумами.
13 Wollte mein Volk mir gehorchen und Israel in meinen Wegen wandeln,
О, якби народ Мій слухався Мене, Ізраїль ходив би Моїми дорогами!
14 wie leicht könnte ich ihre Feinde demütigen und meine Hand gegen ihre Widersacher wenden!
Ще трохи, і Я підкорив би ворогів їхніх і на супротивників їхніх простягнув би руку Мою.
15 Die den HERRN hassen, müßten ihm schmeicheln; ihre Zeit aber würde ewiglich währen!
Ті, хто Господа ненавидить, плазували б перед Ним, і час [їхньої кари] тривав би вічно.
16 Und er würde sie mit dem besten Weizen speisen und mit Honig aus dem Felsen sättigen!»
Я годував би Ізраїля найкращою пшеницею й насичував би тебе медом зі скелі».
