Sprueche 8
1 Ruft nicht die Weisheit laut, und läßt nicht die Klugheit ihre Stimme vernehmen?
Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
2 Oben auf den Höhen, draußen auf dem Wege, mitten auf den Straßen hat sie sich aufgestellt;
На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
3 zur Seite der Tore, am Ausgang der Stadt, beim Eingang der Pforten ruft sie laut:
При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
4 An euch, ihr Männer, ergeht mein Ruf, und meine Stimme an die Menschenkinder!
„До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
5 Ihr Einfältigen, werdet klug, und ihr Toren, brauchet den Verstand!
Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
6 Höret, denn ich habe Vortreffliches zu sagen, und meine Lippen öffnen sich für das, was gerade ist.
Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
7 Denn mein Gaumen redet Wahrheit, aber meine Lippen verabscheuen loses Geschwätz.
Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
8 Alle Reden meines Mundes sind gerecht, es ist nichts Verkehrtes noch Verdrehtes darin.
Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
9 Den Verständigen sind sie ganz recht, und wer Erkenntnis sucht, findet sie richtig.
Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
10 Nehmet meine Zucht an und nicht Silber, und Erkenntnis lieber als feines Gold.
Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
11 Ja, Weisheit ist besser als Perlen, und keine Kleinodien sind ihr zu vergleichen.
ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
12 Ich, die Weisheit, wohne bei dem Scharfsinn und gewinne die Erkenntnis wohldurchdachter Pläne.
Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
13 Die Furcht des HERRN ist ein Hassen des Bösen; Stolz und Übermut, schlechten Wandel und ein verdrehtes Maul hasse ich.
Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
14 Von mir kommt Rat und Tüchtigkeit; ich bin verständig, mein ist die Kraft.
В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
15 Durch mich herrschen die Könige und erlassen die Fürsten gerechte Verordnungen.
Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
16 Durch mich regieren die Herrscher und die Edeln, alle Richter auf Erden.
Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
17 Ich liebe, die mich lieben, und die mich frühe suchen, finden mich.
Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
18 Reichtum und Ehre kommen mit mir, bedeutendes Vermögen und Gerechtigkeit.
Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
19 Meine Frucht ist besser als Gold, ja als feines Gold, und was ich einbringe, übertrifft auserlesenes Silber.
ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
20 Ich wandle auf dem Pfade der Gerechtigkeit, mitten auf der Bahn des Rechts,
Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,
21 auf daß ich meinen Liebhabern ein wirkliches Erbteil verschaffe und ihre Schatzkammern fülle.
щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
22 Der HERR besaß mich am Anfang seiner Wege, ehe er etwas machte, vor aller Zeit.
Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
23 Ich war eingesetzt von Ewigkeit her, vor dem Anfang, vor dem Ursprung der Erde.
відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
24 Als noch keine Fluten waren, ward ich geboren, als die wasserreichen Quellen noch nicht flossen.
Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
25 Ehe die Berge eingesenkt wurden, vor den Hügeln ward ich geboren.
Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
26 Als er die Erde noch nicht gemacht hatte und was außerhalb [derselben liegt], die ganze Summe des Weltenstaubs,
коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
27 als er den Himmel abzirkelte, war ich dabei; als er auf dem Meeresspiegel den Horizont abgrenzte,
Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
28 als er die Wolken droben befestigte und die Brunnen der Tiefe mauerte;
коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
29 als er dem Meer seine Schranke setzte, damit die Wasser seinen Befehl nicht überschritten, als er den Grund der Erde legte,
коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
30 da stand ich ihm als Werkmeister zur Seite und zu seinem Entzücken Tag für Tag und spielte vor seinem Angesicht allezeit;
то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
31 ich spielte auf seinem Erdkreis und hatte mein Ergötzen an den Menschenkindern.
радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
32 Und nun, ihr Söhne, gehorchet mir! Wohl denen, die meine Wege bewahren!
Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
33 Gehorchet der Zucht und werdet weise und seid nicht zügellos!
Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
34 Wohl dem Menschen, der mir also gehorcht, daß er täglich an meiner Pforte wacht und die Pfosten meiner Tür hütet;
Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
35 denn wer mich findet, der findet das Leben und erlangt Gnade von dem HERRN;
Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.
36 wer mich aber verfehlt, schadet seiner eigenen Seele; alle, die mich hassen, lieben den Tod!
А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“
