Psalm 146

1 Halleluja! Lobe den HERRN, meine Seele!

Алілуя! Хвали, душе моя, Господа!

2 Ich will den HERRN loben, solange ich lebe, und meinem Gott lobsingen, solange ich hier bin.

Буду Господа хвалити все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу.

3 Verlaßt euch nicht auf Fürsten; sie sind Menschen, die können ja nicht helfen.

Не покладайте надії на [мужів] шляхетних, на людину, у якій немає порятунку.

4 Denn des Menschen Geist muß davon, und er muß wieder zu Erde werden; alsdann sind verloren alle seine Anschläge.

Дух її виходить, і вона повертається в землю, – у той же день зникають усі її задуми.

5 Wohl dem, des Hilfe der Gott Jakobs ist; des Hoffnung auf den HERRN, seinem Gott, steht;

Блаженний той, чия допомога – Бог Яковів, хто надію покладає на Господа, Бога свого,

6 der Himmel, Erde, Meer und alles, was darinnen ist, gemacht hat; der Glauben hält ewiglich;

Того, Хто створив небеса, землю, море й усе, що наповнює його, Хто вічно береже вірність Свою;

7 der Recht schafft denen, so Gewalt leiden; der die Hungrigen speist. Der HERR löst die Gefangenen.

Того, Хто правосуддя чинить для пригнічених, дає хліб голодним. Господь звільняє в’язнів,

8 Der HERR macht die Blinden sehend. Der HERR richtet auf, die niedergeschlagen sind. Der HERR liebt die Gerechten.

Господь відкриває очі сліпим, Господь випростовує зігнутих, Господь любить праведних.

9 Der HERR behütet die Fremdlinge und erhält die Waisen und Witwen und kehrt zurück den Weg der Gottlosen.

Господь оберігає приходьків, сироту й вдову підтримує, а дорогу нечестивих викривлює.

10 Der HERR ist König ewiglich, dein Gott, Zion, für und für. Halleluja.

Буде царювати Господь повіки, Бог твій, Сіоне, – з роду в рід. Алілуя!