Psalm 136
1 Danket dem HERRN; denn er ist freundlich, denn seine Güte währet ewiglich.
Дя́куйте Господу, — добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!
2 Danket dem Gott aller Götter, denn seine Güte währet ewiglich.
Дя́куйте Богу богі́в, бо навіки Його милосердя!
3 Danket dem HERRN aller Herren, denn seine Güte währet ewiglich,
Дя́куйте Влади́ці влади́к, бо навіки Його милосердя!
4 der große Wunder tut allein, denn seine Güte währet ewiglich;
Тому, хто чу́да великі Єди́ний вчиня́є, бо навіки Його милосердя!
5 der die Himmel weislich gemacht hat, denn seine Güte währet ewiglich;
Хто розумом небо вчинив, бо навіки Його милосердя!
6 der die Erde auf Wasser ausgebreitet hat, denn seine Güte währet ewiglich;
Хто землю простя́г над водою, бо навіки Його милосердя!
7 der große Lichter gemacht hat, denn seine Güte währet ewiglich:
Хто світи́ла великі вчинив, бо навіки Його милосердя!
8 Die Sonne, dem Tag vorzustehen, denn seine Güte währet ewiglich,
сонце, щоб вдень панува́ло воно, бо навіки Його милосердя!
9 den Mond und Sterne, der Nacht vorzustehen, denn seine Güte währet ewiglich;
місяця й зорі, щоб вони панува́ли вночі, бо навіки Його милосердя!
10 der Ägypten schlug an ihren Erstgeburten, denn seine Güte währet ewiglich
Хто Єгипет побив був у їхніх перворі́дних, бо навіки Його милосердя!
11 und führte Israel heraus, denn seine Güte währet ewiglich
і Ізраїля вивів з-між них, бо навіки Його милосердя!
12 durch mächtige Hand und ausgerecktem Arm, denn seine Güte währet ewiglich;
рукою міцно́ю й раме́ном простя́гненим, бо навіки Його милосердя!
13 der das Schilfmeer teilte in zwei Teile, denn seine Güte währet ewiglich
Хто море Червоне розтя́в на части́ни, бо навіки Його милосердя!
14 und ließ Israel hindurchgehen, denn seine Güte währet ewiglich;
і серед нього Ізраїля перепрова́див, бо навіки Його милосердя!
15 der Pharao und sein Heer ins Schilfmeer stieß, denn seine Güte währet ewiglich;
і фараона та ві́йсько його вкинув у море Червоне, бо навіки Його милосердя!
16 der sein Volk führte in der Wüste, denn seine Güte währet ewiglich;
Хто провадив наро́д Свій в пустині, бо навіки Його милосердя!
17 der große Könige schlug, denn seine Güte währet ewiglich
Хто великих царів повбива́в, бо навіки Його милосердя!
18 und erwürgte mächtige Könige, denn seine Güte währet ewiglich:
і поту́жних царів переби́в, бо навіки Його милосердя!
19 Sihon, der Amoriter König, denn seine Güte währet ewiglich
Сиго́на, царя аморе́ян, бо навіки Його милосердя!
20 und Og, den König von Basan, denn seine Güte währet ewiglich,
і О́ґа, Баша́ну царя, бо навіки Його милосердя!
21 und gab ihr Land zum Erbe, denn seine Güte währet ewiglich,
і Хто землю їхню дав на спа́дщину, бо навіки Його милосердя!
22 zum Erbe seinem Knecht Israel, denn seine Güte währet ewiglich;
на спа́док Ізра́їлеві, Своєму рабові, бо навіки Його милосердя!
23 denn er dachte an uns, da wir unterdrückt waren, denn seine Güte währet ewiglich;
Хто про нас пам'ята́в у пони́женні нашім, бо навіки Його милосердя!
24 und erlöste uns von unsern Feinden, denn seine Güte währet ewiglich;
і від ворогів наших ви́зволив нас, бо навіки Його милосердя!
25 der allem Fleisch Speise gibt, denn seine Güte währet ewiglich.
Хто кожному тілові хліба дає, бо навіки Його милосердя!
26 Dankt dem Gott des Himmels, denn seine Güte währet ewiglich.
Дя́куйте Богу небесному, бо навіки Його милосердя!
