Psaumes 73
1 Psaume d’Asaph.
Псалом Асафів. Який же добрий Бог до Ізраїля, до чистих серцем!
2 Mais mes pieds ont presque chancelé, et mes pas ont presque dévié.
А в мене ледь не похитнулися мої ноги, мало не втратили опору мої стопи,
3 Parce que j’ai porté envie aux hommes iniques, voyant la paix des pécheurs.
коли я позаздрив нерозумним, побачивши добробут нечестивих!
4 Parce qu’ils ne pensent pas à leur mort, et que leur plaie n’a pas de consistance.
Адже немає в них страждань до самої смерті й тіла їхні пашіють здоров’ям.
5 Ils ne seront pas sujets à la fatigue des hommes, et avec les autres hommes ils ne seront pas frappés;
Вони вільні від тягарів людських, і труднощі людські не торкаються їх.
6 C’est pour cela que l’orgueil s’est emparé d’eux, qu’ils se sont couverts de leur iniquité et de leur impiété.
Тому пиха вкрила їм шию намистом, насильство вдягає їх неначе шати.
7 Leur iniquité est sortie comme de leur graisse; ils ont suivi le sentiment de leur cœur.
Вирячилися від жиру їхні очі – збулися [в них] розбещені задуми серця.
8 Ils ont pensé et ils ont parlé méchanceté; ils ont parlé hautement iniquité.
Глузують і говорять злісно, розмовляють зухвало про пригнічення.
9 Ils ont posé leur bouche contre le ciel, et leur langue a passé sur la terre.
На небеса зазіхають вуста їхні, і язик їхній по землі походжає.
10 C’est pour cela que mon peuple en reviendra là: et les impies trouveront en eux des jours pleins.
Тому туди ж народ Його звертається, п’ють собі жадібно воду повною мірою.
11 Et ils ont dit: Comment Dieu le sait-il? et le Très-Haut en a-t-il connaissance?
Вони говорять: «Як дізнається Бог? Хіба є знання у Всевишнього?
12 Voilà que ces pécheurs eux-mêmes, vivant dans l’abondance, ont obtenu des richesses.
Ось вони нечестиві, але завжди безтурботні й примножують статки!»
13 Et j’ai dit: C’est donc sans cause que j’ai purifié mon cœur, et que j’ai lavé mes mains parmi des innocents.
Так чи не дарма я тримав у чистоті моє серце й обмивав у невинності мої руки?
14 Car j’ai été affligé tout le jour, et mon châtiment a eu lieu les matins.
Я був уражений картанням цілий день і докорами сумління – щоранку.
15 Si je disais: Je parlerai ainsi, voilà que je réprouvais la race de vos enfants.
Якби сказав я сам собі: «Буду міркувати, як вони!», то цим я зрадив би рід синів Твоїх.
16 Je pensais à connaître ce mystère: un pénible travail s’est trouvé devant moi.
І роздумував я, щоб пізнати це, але воно було тяжким в очах моїх.
17 Jusqu’à ce que j’entre dans le sanctuaire de Dieu, et que je comprenne leurs fins dernières.
Аж поки не увійшов я до святилища Божого й не зрозумів, яким буде їхній кінець.
18 Mais cependant à cause de leurs tromperies vous leur avez envoyé des maux; vous les avez renversés, tandis qu’ils s’élevaient.
Так, Ти ставиш їх на стежках слизьких і [потім] штовхаєш їх до загибелі.
19 Comment sont-ils tombés dans la désolation? Soudain ils ont défailli: ils ont péri à cause de leur iniquité.
Як несподівано вони перетворилися на руїну, зникли, згинули від жаху!
20 Comme un songe de ceux qui s’éveillent. Seigneur, vous réduirez au néant leur image dans votre cité.
Як сновидіння [зникає] після пробудження, так і Ти, Владико, повставши, їхні мрії обернеш на сором.
21 Parce que mon cœur a été enflammé, et que mes reins ont été bouleversés;
Коли ж серце моє гарячилося й нутрощі мої терзалися,
22 Et que moi j’ai été réduit au néant, et que je n’ai pas su pourquoi.
тоді я був невігласом і нерозумним, мов худоба, перед Тобою.
23 Que je suis devenu comme un animal stupide devant vous, mais que toujours j’ai été avec vous.
Та я завжди з Тобою: Ти тримаєш мою правицю у [Своїй] руці.
24 Vous avez soutenu ma main droite: selon votre volonté vous m’avez dirigé, et vous m’avez reçu avec gloire.
Ти ведеш мене Своєю порадою, а потім приймеш мене у славу.
25 Car qu’y a-t-il pour moi dans le ciel, et hors de vous qu’ai-je voulu sur la terre?
Хто є в мене на небі, [крім Тебе]? Коли Ти зі мною, нічого на землі не хочу!
26 Ma chair a défailli, ainsi que mon cœur; ô le Dieu de mon cœur, et le Dieu mon partage pour l’éternité!
Виснажилося моє тіло й моє серце, та скеля серця мого й доля моя навіки – Бог!
27 Parce que voilà que ceux qui s’éloignent de vous périront: vous avez perdu tous ceux qui forniquent, en s’éloignant de vous.
Ось ті, хто далекий від Тебе, загинуть; Ти знищиш усіх, хто блукає [вдалині] від Тебе.
28 Pour moi, mon bien est de m’attacher à Dieu, de mettre dans le Seigneur Dieu mon espérance; Afin que j’annonce toutes vos louanges aux portes de la ville de Sion.
А щодо мене, то добре мені наближатися до Бога; у Володаря Господа мій притулок, щоб я міг звіщати Його діяння.
