Job 37
1 C’est pour cela que mon cœur a été saisi d’effroi, et qu’il est sorti de sa place.
Отож, і від цього тремтить моє серце і зру́шилось з місця свого́.
2 Écoutez très attentivement sa voix terrible, et les sons qui sortent de sa bouche.
Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —
3 Lui-même porte ses regards au-dessous de tous les cieux, et sa lumière se répand sur les confins de la terre.
його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі.
4 Après lui un bruit éclatera comme un rugissement; il tonnera par la voix de sa grandeur, et lorsqu’on aura entendu sa voix, on ne pourra la comprendre.
За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його.
5 Dieu tonnera merveilleusement par sa voix, lui qui fait des choses grandes et impénétrables;
Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми.
6 Qui ordonne de descendre sur la terre à la neige et aux pluies de l’hiver, et à ses fortes ondées;
До снігу говорить Він: „Падай на землю!“а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“
7 Qui met un sceau sur la main de tous les hommes, afin qu’ils reconnaissent chacun leurs œuvres.
Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його.
8 La bête entrera dans sa tanière, et elle demeurera dans son antre.
І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах.
9 Des lieux intérieurs sortira la tempête, et d’Arcturus le froid.
Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод.
10 Au souffle de Dieu, la glace se durcit, et de nouveau les eaux les plus abondantes se répandent.
Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє.
11 Le blé désire les nuées, et les nuées répandent leur lumière.
Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара,
12 Elles parcourent tous les lieux où les conduit la volonté de celui qui les gouverne, et selon ce qu’il leur a ordonné sur la face du globe de la terre,
і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, —
13 Soit dans une tribu, soit dans sa terre, soit en quelque lieu de sa miséricorde que ce soit, où il leur aura commandé de se trouver.
він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.
14 Job, écoute ceci attentivement; arrête-toi, et considère les merveilles de Dieu.
Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!
15 Est-ce que tu sais quand Dieu a ordonné aux pluies de faire paraître la lumière des nuées?
Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї?
16 Est-ce que tu connais les grands sentiers des nuées et les sciences parfaites?
Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́,
17 Tes vêtements ne sont-ils pas échauffés, lorsque le vent du midi souffle sur la terre?
ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня?
18 Tu as peut-être formé avec lui les cieux qui sont très solides, comme s’ils avaient été coulés en bronze.
Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите?
19 Montre-nous ce que nous pourrons lui dire; car nous, nous sommes enveloppés de ténèbres.
Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́.
20 Qui lui racontera ce que je dis? Que si un homme en parle, il sera absorbé.
Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде?
21 Mais maintenant ils ne voient pas la lumière: soudain l’air s’épaissira en nuées, et le vent, passant, les dissipera.
І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх.
22 C’est du côté de l’aquilon que l’or vient, et la louange qu’on donne à Dieu doit être accompagnée de crainte.
Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́.
23 Nous ne pouvons le comprendre dignement: il est grand en puissance, en jugement et en justice, et il ne peut être l’objet d’un récit.
Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою.
24 C’est pourquoi les hommes le craindront, et aucun de ceux qui croient être sages n’osera le contempler.
Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“.
