< Psaumes 35 >
1 Psaume de David. Éternel, défends-moi contre mes adversaires; combats ceux qui me combattent!
Псалом Давидів. Господи, втруться в суперечку з тими, хто зі мною сперечається, почни воювати з тими, хто воює проти мене!
2 Prends l'écu et le bouclier, et lève-toi pour me secourir!
Візьми щит і обладунки й повстань мені на допомогу!
3 Saisis la lance, barre le passage à ceux qui me poursuivent; dis à mon âme: Je suis ton salut.
Махни списом і загороди дорогу тим, хто переслідує мене. Скажи душі моїй: «Я – порятунок твій!»
4 Qu'ils soient honteux et confus, ceux qui en veulent à ma vie; qu'ils reculent et qu'ils rougissent, ceux qui méditent mon malheur!
Нехай посоромлені й принижені будуть ті, хто прагне згубити мою душу. Нехай розвернуться назад і вкриються ганьбою, хто зло проти мене задумує.
5 Qu'ils soient comme la paille livrée au vent, et que l'ange de l'Éternel les chasse!
Нехай будуть вони як полова перед вітром, коли ангел Господній гнатиме їх.
6 Que leur chemin soit ténébreux et glissant, et que l'ange de l'Éternel les poursuive!
Нехай шлях їхній буде темний і слизький, коли ангел Господній переслідуватиме їх.
7 Car sans cause ils m'ont tendu leur filet sur une fosse; sans cause ils l'ont creusée pour m'ôter la vie.
За те, що приховали для мене тенета без причини й безпідставно викопали яму для душі моєї.
8 Qu'une ruine imprévue l'atteigne! Qu'il soit pris au filet qu'il a caché! Qu'il y tombe et qu'il périsse!
Нехай погибель прийде на нього несподівано, й у тенетах, що він для мене таємно розставив, заплутається сам і впаде в них собі на погибель.
9 Et mon âme s'égaiera en l'Éternel, et se réjouira de sa délivrance.
А моя душа веселитись буде в Господі, піднесеться від радості через Твоє спасіння.
10 Tous mes os diront: Éternel, qui est semblable à toi, qui délivres l'affligé de celui qui est plus fort que lui, l'affligé et le pauvre de celui qui le dépouille?
Усі кістки мої нехай скажуть: «Господи, хто подібний до Тебе? Ти визволяєш приниженого від того, хто сильніший від нього, приниженого й бідного – від того, хто грабує його».
11 De faux témoins se lèvent; ils me demandent des choses dont je ne sais rien.
Повстали проти мене жорстокі свідки, розпитують мене про те, чого я не знаю.
12 Ils me rendent le mal pour le bien; mon âme est dans l'abandon.
Віддячують мені злом за добро, [тяжкою] втратою моїй душі.
13 Mais moi, quand ils étaient malades, je me couvrais d'un sac, j'affligeais mon âme par le jeûne, et ma prière revenait sur mon sein.
Та коли вони хворіли, я вдягався в лахміття, постом виснажував мою душу, та молитва моя поверталася в нутро моє [без відповіді].
14 Je marchais lentement comme pour le deuil d'un ami, d'un frère; j'allais courbé tristement comme au deuil d'une mère.
Я ходив, наче за другом чи братом моїм [сумуючи], наче матір оплакуючи, схилившись понуро.
15 Mais quand j'ai chancelé, ils se sont rassemblés joyeux; ils se sont rassemblés, me frappant à mon insu, me déchirant sans cesse.
А коли я спіткнувся, вони зраділи, і збиралися проти мене негідники, котрих я не знав, терзали мене безупинно.
16 Avec des impies, des bouffons de table, ils grincent les dents contre moi.
Безбожними глузуваннями насміхалися, скреготіли на мене своїми зубами.
17 Seigneur, jusques à quand le verras-tu? Délivre mon âme de leurs violences; arrache au lion mon unique bien!
Володарю, доки Ти дивитимешся на це? Відведи мою душу від їхніх згубних вчинків, від цих левів самотню мою!
18 Je te célébrerai dans la grande assemblée; je te louerai au milieu d'un peuple nombreux.
Я прославлю Тебе в зібранні великому, посеред велелюддя хвалитиму Тебе.
19 Que mes injustes ennemis ne se réjouissent point à mon sujet; que ceux qui me haïssent sans cause ne clignent pas l'œil!
Нехай же не зловтішаються наді мною вороги мої неправедно, що даремно ненавидять мене. Нехай не підморгують очима [зловтішно] ті, хто ненавидить мене даремно.
20 Car ils ne parlent point de paix, mais ils méditent des tromperies contre les gens paisibles du pays.
Бо не про мир вони говорять, але на мирних мешканців землі задумують підступне.
21 Ils ont ouvert contre moi leur bouche, disant: Ah! ah! notre œil a vu!
Роззявляють на мене свої пащі, кажучи: «Ага! Ага! Побачили цю [біду] наші очі!»
22 Tu l'as vu, Éternel; ne te tais point!
[Але ж і] Ти, Господи, побачив це, не мовчи! Владико, не віддаляйся від мене!
23 Seigneur, ne sois pas loin de moi! Réveille-toi, lève-toi pour me faire droit, mon Dieu, mon Seigneur, pour défendre ma cause!
Пробудися і встань на мій суд, [втруться] в мою суперечку, Боже мій, Володарю мій!
24 Juge-moi selon ta justice, Éternel mon Dieu, et qu'ils ne se réjouissent point de moi!
Суди мене за правдою Твоєю, Господи, Боже мій; і нехай не зловтішаються вони наді мною.
25 Qu'ils ne disent pas en leur cœur: Ah! notre âme est contente! Qu'ils ne disent pas: Nous l'avons englouti!
Нехай не говорять вони в серцях своїх: «Ага, сталося, як ми хотіли!» Нехай не промовляють: «Ми проковтнули його!»
26 Qu'ils soient honteux et confus, tous ceux qui se réjouissent de mon mal! Qu'ils soient revêtus de honte et de confusion, ceux qui s'élèvent fièrement contre moi!
Нехай посоромляться й ганьбою вкриються всі, хто радіє моєму лихові. Нехай одягнуться у сором і безчестя ті, хто величається наді мною.
27 Que ceux qui prennent plaisir à ma justice chantent et se réjouissent! Et que sans cesse ils disent: Magnifié soit l'Éternel, qui se plaît à la prospérité de son serviteur!
Нехай же веселяться й радіють ті, кому до вподоби моя правда; нехай завжди промовляють вони: «Хай звеличиться Господь, Що бажає миру слузі Своєму!»
28 Alors ma langue racontera ta justice, et tous les jours elle dira tes louanges.
Тоді язик мій проголошуватиме Твою правду, цілий день хвалитиме Тебе!