Psaumes 104
1 Mon âme, bénis l'Éternel! Éternel, mon Dieu, tu es merveilleusement grand; tu es revêtu de splendeur et de majesté.
Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти звеличився, зодягнувся у славу й велич.
2 Il s'enveloppe de lumière comme d'un vêtement; il étend les cieux comme une tenture.
Він огортається світлом, немов шатами; розстилає небеса, як покривало;
3 Il construit sa haute demeure avec les eaux; il fait des nuées son char; il se promène sur les ailes du vent.
закладає на водах основи Своїх вишніх світлиць. Він робить хмари Своєю колісницею, крокує на крилах вітру.
4 Il fait des vents ses messagers, des flammes de feu ses serviteurs.
Він робить Своїми посланцями вітри, Своїми слугами – полум’я вогню.
5 Il a posé la terre sur ses bases; elle est inébranlable à jamais.
Він заклав землю на її основах, тому не похитнеться вона повік-віків!
6 Tu l'avais couverte de l'abîme comme d'un vêtement; les eaux se tenaient sur les montagnes.
Ти вкрив її безоднею, мов одягом, на горах стояли води,
7 A ta menace, elles se retirèrent; au bruit de ton tonnerre, elles s'enfuirent.
[та] від грізного крику Твого побігли вони, від голосу грому Твого пустилися навтіки.
8 Les montagnes s'élevèrent, les vallées s'abaissèrent au lieu que tu leur avais assigné.
Піднялися були в гори вони та спустилися в долини, до місця, яке Ти влаштував для них.
9 Tu as fixé pour les eaux une borne qu'elles ne passeront pas; elles ne reviendront pas couvrir la terre.
Ти поклав межу, яку вони не перейдуть, не вкриють вони знову землі.
10 Il envoie des sources dans les vallées, et elles courent entre les montagnes.
Ти посилаєш води джерела в річища, між горами течуть вони,
11 Elles abreuvent toutes les bêtes des champs; les ânes sauvages y étanchent leur soif.
напувають усіх звірів польових; [там] втамовують свою спрагу дикі віслюки.
12 Les oiseaux habitent sur leurs bords, faisant résonner leur voix dans le feuillage.
При [водах] тих живуть птахи небесні, з-поміж гілля подають голос.
13 De sa haute demeure, il abreuve les montagnes; la terre est rassasiée du fruit de tes œuvres.
Він напуває гори з вишніх світлиць Своїх. Від плоду діянь Твоїх насичується земля.
14 Il fait germer le foin pour le bétail et l'herbe pour le service de l'homme, faisant sortir la nourriture de la terre;
Ти вирощуєш траву для худоби й збіжжя для потреб людини, щоб вивести їжу із землі,
15 Et le vin qui réjouit le cœur de l'homme et fait resplendir son visage plus que l'huile; et le pain qui soutient le cœur de l'homme.
і вино, що серце людське веселить, щоб сяяло обличчя від олії і хлібом зміцнилося серце людини.
16 Les arbres de l'Éternel sont rassasiés, les cèdres du Liban qu'il a plantés.
Насичуються дерева Господні, кедри ліванські, які Він насадив.
17 C'est là que les oiseaux font leurs nids; les cyprès sont la demeure de la cigogne;
Там птахи в’ють гнізда, домівка лелеки – на кипарисах.
18 Les hautes montagnes sont pour les bouquetins; les rochers sont la retraite des lapins.
Високі гори диким козлам належать, скелі – притулок даманів.
19 Il a fait la lune pour marquer les temps; le soleil connaît son coucher.
Він створив місяць, щоб час визначати; сонце знає, коли йому заходити.
20 Tu amènes les ténèbres, et la nuit vient, où toutes les bêtes des forêts se promènent.
Ти наводиш темряву, і настає ніч, коли рухаються всі звірі лісові.
21 Les lionceaux rugissent après la proie, et pour demander à Dieu leur pâture.
Молоді леви ричать за здобиччю, просячи собі у Бога їжу.
22 Le soleil se lève; ils se retirent, et se couchent dans leurs tanières.
Сходить сонце – вони збираються разом і лягають у своє лігво.
23 Alors l'homme sort à son ouvrage, et à son travail jusqu'au soir.
Людина виходить на свою працю й на роботу свою аж до вечора.
24 O Éternel, que tes œuvres sont en grand nombre! Tu les as toutes faites avec sagesse; la terre est pleine de tes richesses.
Які численні діяння Твої, Господи! Усе Ти мудро створив; земля наповнена створіннями Твоїми.
25 Et cette grande et vaste mer! Là sont des animaux sans nombre, gros et petits.
Ось море велике й просторе, там живина кишить без ліку, живі істоти – малі й великі.
26 Là se promènent les navires, et ce Léviathan que tu as formé pour s'y jouer.
Там ходять кораблі, там цей Левіятан, якого Ти створив, щоб бавився він у морі.
27 Tous, ils s'attendent à toi, pour que tu leur donnes leur nourriture en son temps.
Усі вони очікують від Тебе, що Ти даси їм їжу своєчасно.
28 Tu la leur donnes, et ils la recueillent; tu ouvres ta main, et ils sont rassasiés de biens.
Ти даєш їм – вони приймають, відкриваєш руку Твою – насичуються благом.
29 Caches-tu ta face? ils sont éperdus; retires-tu leur souffle? ils expirent, et retournent en leur poussière.
Сховаєш обличчя Своє – вони бентежаться. Забираєш дух їхній – гинуть і повертаються в порох [земний].
30 Envoies-tu ton esprit? ils sont créés, et tu renouvelles la face de la terre.
Пошлеш духа Свого – вони створюються, і Ти оновлюєш обличчя землі.
31 Que la gloire de l'Éternel dure à toujours! Que l'Éternel se réjouisse dans ses œuvres!
Нехай буде слава Господня навіки, нехай радіє Господь діянням Своїм!
32 Il regarde la terre et elle tremble; il touche les montagnes et elles fument.
Він погляне на землю, і вона затремтить; торкнеться до гір, і вони задимлять.
33 Je chanterai à l'Éternel tant que je vivrai; je psalmodierai à mon Dieu tant que j'existerai.
Я співатиму Господеві[усе] життя моє; співатиму Богові моєму, поки існую.
34 Que ma méditation lui soit agréable! Je me réjouirai en l'Éternel.
Нехай буде приємним Йому мій роздум: я радітиму в Господі.
35 Que les pécheurs disparaissent de la terre, et que les méchants ne soient plus! Mon âme, bénis l'Éternel! Louez l'Éternel!
Нехай згинуть грішники із землі й нечестивих більше не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!
