Psaumes 66
1 Cantique de Psaume, [donné] au maître chantre. Toute la terre, jetez des cris de réjouissance à Dieu.
Для дириґента хору. Пісня. Псалом.
2 Psalmodiez la gloire de son Nom, rendez sa louange glorieuse.
виспівуйте честь Його Йменню, честь для слави Його покладіть!
3 Dites à Dieu: ô que tu es terrible en tes exploits! Tes ennemis te mentiront à cause de la grandeur de ta force.
Скажіть Богу: „Які Твої вчинки грізні́! Через силу велику Твою — Твої вороги піддаду́ться Тобі,
4 Toute la terre se prosternera devant toi, et te psalmodiera; elle psalmodiera ton Nom; (Sélah)
вся земля буде падати до ніг Твоїх, і співати Тобі буде, оспівувати Ймення Твоє!“Се́ла.
5 Venez, et voyez les œuvres de Dieu: il est terrible en exploits sur les fils des hommes.
Ідіть і погляньте на Божі діла́, — Він грізни́й у діла́х проти лю́дських сині́в!
6 Il a fait de la mer une terre sèche; on a passé le fleuve à pied sec; [et] là nous nous sommes réjouis en lui.
Він на суході́л змінив море, — й перехо́дили рі́чку ногою, — там раділи ми в Ньому!
7 Il domine par sa puissance éternellement; ses yeux prennent garde sur les nations; les revêches ne se pourront point élever; (Sélah)
Він царю́є навіки Своєю могу́тністю, очі Його між наро́дами зо́рять, — нехай не несуться відсту́пники! (Се́ла)
8 Peuples, bénissez notre Dieu, et faites retentir le son de sa louange.
Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розголо́шуйте,
9 C'est lui qui a remis notre âme en vie, et qui n'a point permis que nos pieds bronchassent.
що зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі нашій спіткну́тись,
10 Car, ô Dieu! tu nous avais sondés, tu nous avais affinés comme on affine l'argent.
бо Ти, Боже, нас випробо́вував, Ти нас перетопи́в, як срібло́ перето́плюється.
11 Tu nous avais amenés aux filets, tu avais mis une étreinte en nos reins.
Ти нас до в'язни́ці впровадив, Ти пута поклав нам на сте́гна,
12 Tu avais fait monter les hommes sur notre tête, et nous étions entrés dans le feu et dans l'eau; mais tu nous as fait entrer en un lieu fertile.
Ти їздити дав був люди́ні по го́ловах наших, ми ввійшли до огню́ й до води, — але на широкі місця Ти нас вивів!
13 J'entrerai dans ta maison avec des holocaustes; [et] je te rendrai mes vœux.
Увійду́ я до дому Твого́ з цілопа́леннями, обі́ти свої Тобі ви́плачу ті,
14 Lesquels mes lèvres ont proférés, et que ma bouche a prononcés, lorsque j'étais en détresse.
що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісно́ті моїй!
15 Je t'offrirai des holocaustes de bêtes mœlleuses, avec la graisse des moutons, laquelle on fait fumer; je te sacrifierai des taureaux et des boucs; (Sélah)
Цілопа́лення ситих тельці́в піднесу́ Тобі з димом кади́льним бара́нячим, приготу́ю биків із козла́ми. (Се́ла)
16 Vous tous qui craignez Dieu, venez, écoutez, et je raconterai ce qu'il a fait à mon âme.
Ідіть, і послухайте, всі богобі́йні, а я розкажу́, що́ Він учинив для моєї душі:
17 Je l'ai invoqué de ma bouche, et il a été exalté par ma langue.
До Нього я кли́кав уста́ми своїми, і хва́ли Йому — під моїм язико́м!
18 Si j'eusse médité quelque outrage dans mon cœur, le Seigneur ne m'eût point écouté.
Коли б беззако́ння я бачив у серці своїм, то Госпо́дь не почув би мене,
19 Mais certainement Dieu m'a écouté, [et] il a été attentif à la voix de ma supplication.
але́ Бог почув, — і вислухав голос моєї молитви!
20 Béni soit Dieu qui n'a point rejeté ma supplication, et qui n'a point éloigné de moi sa gratuité.
Благословенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого́ милосердя від мене!
