Psaumes 106
1 Alléluiah! Rendez grâces au Seigneur, parce qu'il est bon, parce que sa miséricorde est éternelle.
Алілу́я!
2 Qui dira la puissance du Seigneur, qui fera entendre toutes ses louanges?
Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?
3 Heureux ceux qui gardent ses jugements et qui font justice en tout temps!
Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!
4 Souviens-toi de nous, Seigneur, avec ta bonté pour ton peuple; visite- nous avec ton salut;
Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,
5 Afin que nous puissions avoir part aux biens de tes élus, nous réjouir de la joie de ton peuple, te glorifier avec ceux de ton héritage.
щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!
6 Nous avons péché avec nos pères, nous avons violé ta loi, nous avons commis l'iniquité.
Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
7 Nos pères en Egypte ne comprirent point tes prodiges, et ils ne se souvinrent pas de l'abondance de ta miséricorde; et ils te provoquèrent, en arrivant à la mer Rouge.
Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.
8 Et il les sauva pour la gloire de son nom, et pour manifester sa puissance.
Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
9 Et il menaça la mer Rouge, et elle fut desséchée; et il les ramena dans l'abîme, comme dans le désert.
Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!
10 Et il les sauva des mains de ceux qui les haïssaient, et il les racheta de la main de l'ennemi.
І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога, —
11 L'eau couvrit ceux qui les opprimaient, et pas un d'eux n'échappa.
і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!
12 Et ils eurent foi en ses paroles, et ils chantèrent ses louanges.
Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.
13 Mais ils oublièrent bien vite ses œuvres; ils n'attendirent point son conseil.
Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,
14 Et ils furent pris de concupiscence dans la solitude, et ils tentèrent Dieu dans le désert sans eau.
і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
15 Et il leur accorda ce qu'ils demandaient, et il envoya la satiété dans leur âme.
і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
16 Et ils irritèrent Moïse dans le camp, et Aaron le saint du Seigneur.
Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
17 La terre s'ouvrit, et elle engloutit Dathan, et engouffra le rassemblement d'Abiron.
Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
18 Et la flamme dévora leur synagogue, et le feu consuma les pécheurs.
і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
19 Et ils se firent un veau en Choreb, et ils adorèrent une image sculptée.
Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
20 Et ils échangèrent leur gloire contre la statue d'un veau qui se repaît de fourrage.
і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
21 Ils oublièrent le Dieu qui les avait sauvés, qui avait fait de grandes choses en Egypte,
забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
22 Des prodiges en la terre de Cham, et des actions terribles sur la mer Rouge.
у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
23 Et il dit qu'il les exterminerait, si Moïse, son élu, ne s'était placé devant lui, et n'eût brisé l'idole, pour détourner sa fureur et l'empêcher de les détruire.
І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
24 Et ils méprisèrent comme rien la terre désirable, et n'eurent point foi en la parole de Dieu.
Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
25 Et ils murmurèrent sous leurs tentes, et n'écoutèrent point la voix du Seigneur!
і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
26 Et il leva la main sur eux pour les abattre dans le désert,
І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
27 Et pour rejeter leur race parmi les nations, et les disperser en diverses régions.
і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
28 Et ils se prostituèrent à Belphégor, et ils mangèrent des victimes sacrifiées aux morts.
І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
29 Et ils irritèrent Dieu par leurs désordres, et la ruine se multiplia chez eux.
і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
30 Et Phinéès se leva, et il apaisa le Seigneur, et la plaie cessa.
І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
31 Et cela lui fut imputé à justice, de génération en génération, dans tous les siècles.
і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
32 Et ils irritèrent Dieu vers les eaux de contradiction, et Moïse eut à souffrir de leur part;
І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
33 Parce qu'ils avaient rempli son esprit d'une amertume qui s'échappa de ses lèvres.
бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
34 Ils n'exterminèrent point les nations, comme le Seigneur le leur avait dit;
Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
35 Et ils se mêlèrent aux Gentils, et ils apprirent leurs œuvres,
і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
36 Et ils servirent leurs idoles, et ce fut pour eux un sujet de chute.
І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
37 Et ils sacrifièrent aux démons leurs fils et leurs filles.
І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
38 Et ils versèrent le sang innocent, le sang de leurs fils et de leurs filles, qu'ils immolèrent aux sculptures de Chanaan. Et la terre fut pleine de carnage et de sang.
— і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
39 Et elle fut souillée par leurs œuvres; et ils se prostituèrent en leurs passions.
і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
40 Et le Seigneur s'enflamma de colère contre son peuple, et il eut en abomination son héritage.
І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,
41 Et il les livra aux mains de leurs ennemis, et ceux qui les haïssaient devinrent leurs maîtres.
і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
42 Et leurs ennemis les opprimèrent, et ils furent humiliés sous leurs mains.
і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.
43 Souvent Dieu les sauva; mais ils l'irritèrent encore en leurs conseils, et ils furent humiliés dans leurs iniquités.
Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
44 Et le Seigneur les vit en leurs tribulations, et il écouta leur prière.
Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,
45 Et il se souvint de son alliance, et il se repentit en la plénitude de sa miséricorde.
і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
46 Et il leur accorda ses miséricordes, en face de ceux qui les retenaient captifs.
і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!
47 Sauve-nous, Seigneur notre Dieu, et rassemble-nous du milieu des Gentils, pour que nous proclamions ton saint nom et que nous mettions notre gloire à te louer.
Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!
48 Béni soit le Seigneur, Dieu d'Israël, dans tous les siècles des siècles, et tout le peuple dira: Ainsi soit-il! Ainsi soit-il!
Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!
