Psaumes 90
1 Prière de Moïse, l’homme de Dieu. Seigneur, tu as été notre abri d’âge en âge!
Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Владико, Ти був пристановищем нашим з роду в рід.
2 Avant que les montagnes fussent nées, avant que fussent créés la terre et le monde, de toute éternité, tu étais le Dieu puissant.
Перш ніж народилися гори й Ти утворив землю і всесвіт, від віку й до віку Ти – Бог.
3 Tu réduis le faible mortel en poussière, et tu dis: "Rentrez dans la terre, fils de l’homme."
Ти повертаєш людину назад у порох і кажеш: «Поверніться назад, сини людські!»
4 Aussi bien, mille ans sont à tes yeux comme la journée d’hier quand elle est passée, comme une veille dans la nuit.
Адже тисяча років в очах Твоїх, немов день вчорашній, що минає, як сторожа вночі.
5 Tu les fais s’écouler, les hommes, comme un torrent: ils entrent dans le sommeil; le matin, ils sont comme l’herbe qui pousse,
Потоком Ти несеш людей, немов сон минули вони; як трава, що вранці сходить,
6 le matin, ils fleurissent et poussent, le soir, ils sont fauchés et desséchés.
вранці цвіте й рясніє, а ввечері в’яне й засихає.
7 C’Est que nous périssons par ta colère, et à cause de ton courroux l’épouvante nous emporte.
Ми щезаємо у гніві Твоєму, і через лють Твою ми збентежені.
8 Tu évoques nos fautes en ta présence, nos défaillances cachées à la lumière de ta face.
Ти поклав наші беззаконня перед Собою, наші приховані [гріхи вивів] на світло Твого обличчя.
9 Car ainsi tous nos jours disparaissent par ton irritation, nous voyons fuir nos années comme un souffle.
Бо всі дні наші проходять у люті Твоїй; роки наші згасають, немов стогін.
10 La durée de notre vie est de soixante-dix ans, et, à la rigueur, de quatre-vingts ans; et tout leur éclat n’est que peine et misère. Car bien vite le fil en est coupé, et nous nous envolons.
Днів наших – сімдесят років, а якщо є сила, то вісімдесят років, і найкраще в них [забирає] праця й смуток; вони минають швидко, і ми відлітаємо.
11 Qui reconnaît le poids de ta colère, mesure ton courroux à la crainte que tu inspires?
Хто знає силу гніву Твого? Страх перед Тобою, [настільки великий], як і лють Твоя.
12 Apprends-nous donc à compter nos jours, pour que nous acquérions un cœur ouvert à la sagesse.
Навчи нас так лічити дні наші, щоб ми набули мудре серце.
13 Reviens, ô Eternel! Jusques à quand…? Reprends en pitié tes serviteurs.
Повернися ж, Господи, доки так буде? Змилуйся над рабами Твоїми!
14 Rassasie-nous dès le matin de ta grâce, et nous entonnerons des chants, nous serons dans la joie toute notre vie.
Насичуй нас милістю Твоєю вранці, тоді ми веселитися й радіти будемо по всі дні наші.
15 Donne-nous des jours de satisfaction aussi longs que les jours où tu nous as affligés, que les années où nous avons connu le malheur.
Дай нам порадіти за ті дні, коли Ти упокорював нас, за ті роки, коли ми бачили лихо.
16 Que tes œuvres brillent aux yeux de tes serviteurs, ta splendeur aux yeux de leurs enfants!
Нехай з’явиться Твоє діло рабам Твоїм, і велич Твоя – синам їхнім.
17 Que la bienveillance de l’Eternel, notre Dieu, soit avec nous! Fais prospérer l’œuvre de nos mains; oui, l’œuvre de nos mains, fais-la prospérer.
І нехай перебуватиме прихильність Володаря, Бога нашого, на нас. Справу рук наших утверди для нас, справу рук наших зміцни нам.
