Psaumes 65
1 Au chef des chantres. Psaume de David. Cantique. A toi, ô Dieu, qui résides dans Sion, l’attente confiante, la louange! Envers toi, on s’acquitte de ses vœux.
Керівнику хору. Псалом Давидів. Пісня. Тобі, Боже, належить тиха хвала на Сіоні, і перед Тобою будуть виконані обітниці.
2 Tu entends les prières: toute créature se présente devant toi.
Ти чуєш молитву; усе живе приходить до Тебе.
3 Des actes criminels avaient pris le dessus sur moi: nos fautes, c’est toi qui les effaces.
Здолали мене справи беззаконні, [але] Ти очистиш нас від переступів наших.
4 Heureux celui que tu choisis et admets en ta présence, pour qu’il habite dans tes parvis! Puissions-nous nous délecter de la beauté de ta maison, de la sainteté de ton palais!
Блаженний той, кого Ти обираєш і наближуєш, щоб він мешкав у Твоїх дворах! Ми наситимося благами Твого дому, святого Твого Храму.
5 De façon merveilleuse tu nous exauces dans ton équité, Dieu de notre salut, espoir des limites les plus reculées de la terre et de l’Océan;
Ти справедливо відповідаєш нам [діяннями], що страх наводять, Боже, Рятівнику наш, надіє всіх країв землі й далеких морів!
6 qui consolides les montagnes par ta force, qui es ceint de puissance;
Ти, підперезаний могутністю, утверджуєш гори Своєю силою.
7 qui apaises le tumulte des mers, le tumulte de leurs flots et l’agitation des peuples.
Ти втихомирюєш шум морів, шум їхніх хвиль і рик племен.
8 Les habitants des rives lointaines sont pris de crainte devant tes prodiges; tu fais résonner de chants les régions où naissent matin et soir.
І злякаються мешканці країв землі через знаменні діяння Твої. Вихід ранку й захід вечора Ти вигуками радості наповнюєш.
9 Tu veilles sur la terre et tu l’abreuves, tu la combles de richesses; car le fleuve de Dieu déborde d’eau: tu leur assures leur blé. C’Est dans ce but que tu la prépares.
Ти турбуєшся про землю й напуваєш її, збагачуєш її щедро. Потік Божий повний води – Ти готуєш людям зерно, бо так влаштував Ти землю.
10 Tu en inondes les sillons, en écrases les glèbes, par les ondées tu la détrempes, tu en bénis les plantes.
Ти зволожуєш її ріллю, рівняєш її борозни, розм’якшуєш рясними дощами, благословляєш її збіжжя.
11 Tu couronnes l’année de tes bienfaits; les sentiers que tu foules ruissellent de délices.
Ти увінчуєш рік добротою Своєю, і стежки Твої крапають жиром.
12 Ruissellent aussi les pâturages du désert; les collines se ceignent d’allégresse.
Крапають вологою пустельні пасовища, і радістю оперізуються пагорби.
13 Les prairies sont revêtues de troupeaux, les vallées se couvrent de blé comme d’un manteau. Partout des clameurs de joie et des chants!
Луги вдяглися отарами худоби, і долини вкрилися зерном. [Усі] радісно вигукують і співають!
