Psaumes 147
1 Louez Jah! car c’est une chose bonne. Chantez les louanges de notre Dieu! car c’est une chose agréable. La louange est bienséante.
Хваліть Господа, — добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, — приємний бо Він, — Йому подоба́є хвала́!
2 L’Éternel bâtit Jérusalem; il rassemble les exilés d’Israël.
Господь Єрусалима будує, збирає вигна́нців Ізраїлевих.
3 C’est lui qui guérit ceux qui ont le cœur brisé, et qui bande leurs plaies;
Він зламаносе́рдих лікує, і їхні рани болю́чі обв'я́зує,
4 Qui compte le nombre des étoiles: à elles toutes il donne des noms.
вирахо́вує Він число зо́рям, і кожній із них дає йме́ння.
5 Notre Seigneur est grand et d’une grande puissance; son intelligence est sans bornes.
Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
6 L’Éternel affermit les débonnaires; il renverse les méchants jusqu’en terre.
Господь підіймає слухня́них, безбожних понижує аж до землі.
7 Chantez à l’Éternel avec actions de grâces, psalmodiez sur la harpe à notre Dieu,
Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гу́слах:
8 Qui couvre de nuages les cieux, qui prépare la pluie pour la terre, qui fait germer l’herbe sur les montagnes;
Він хмарами небо вкриває, пригото́влює дощ для землі, обро́щує гори травою,
9 Qui donne la nourriture au bétail, [et] aux petits du corbeau qui crient.
худобі дає її корм, вороня́там — чого вони кличуть!
10 Il ne trouve pas son plaisir en la force du cheval, il ne se complaît pas aux jambes de l’homme.
Не в силі коня уподо́ба Його, і не в чле́нах люди́ни Його закоха́ння, —
11 Le plaisir de l’Éternel est en ceux qui le craignent, en ceux qui s’attendent à sa bonté.
Госпо́дь любить тих, хто боїться Його, хто наді́ю склада́є на милість Його!
12 Jérusalem, célèbre l’Éternel! Sion, loue ton Dieu!
Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
13 Car il rend fortes les barres de tes portes; il bénit tes fils au milieu de toi;
бо зміцняє Він за́суви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
14 Il met la paix dans tes confins; il te rassasie de la moelle du froment;
чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
15 Il envoie ses oracles sur la terre: sa parole court avec vitesse.
посилає на землю нака́за Свого, — дуже швидко летить Його Слово!
16 C’est lui qui donne la neige comme de la laine, qui répand la gelée blanche comme de la cendre;
Дає сніг, немов во́вну, розпоро́шує па́морозь, буцім то по́рох,
17 Il jette sa glace comme par morceaux: qui peut subsister devant son froid?
Він кидає лід Свій, немов ті кришки́, — і перед морозом Його хто усто́їть?
18 Il envoie sa parole et les fait fondre; il fait souffler son vent: les eaux coulent.
Та Він пошле́ Своє слово, — та й розто́пить його, Своїм вітром повіє, — вода потече!
19 Il annonce ses paroles à Jacob, ses statuts et ses ordonnances à Israël.
Своє слово звіщає Він Якову, постано́ви Свої та Свої правосуддя — Ізраїлю:
20 Il n’a fait ainsi à aucune nation; et ses ordonnances, elles ne les ont pas connues. Louez Jah!
для жодного люду Він так не зробив, — той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!
