Job 34
1 Et Élihu reprit la parole et dit:
І говорив Елі́гу та й сказав:
2 Sages, écoutez mes paroles, et vous qui avez de la connaissance, prêtez-moi l’oreille;
„Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!
3 Car l’oreille éprouve les discours, comme le palais goûte les aliments.
Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.
4 Choisissons pour nous ce qui est juste, et reconnaissons entre nous ce qui est bon.
Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.
5 Car Job a dit: Je suis juste, et Dieu a écarté mon droit;
Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
6 Mentirai-je contre ma droiture? ma blessure est incurable, sans qu’il y ait de transgression.
Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.
7 Qui est l’homme qui soit comme Job? Il boit la moquerie comme l’eau;
Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,
8 Il marche dans la compagnie des ouvriers d’iniquité, et il chemine avec les hommes méchants.
і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?
9 Car il a dit: Il ne profite de rien à l’homme de trouver son plaisir en Dieu.
Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.
10 C’est pourquoi, hommes de sens, écoutez-moi: Loin de Dieu la méchanceté, et loin du Tout-puissant l’iniquité!
Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
11 Car il rendra à l’homme ce qu’il aura fait, et il fera trouver à chacun selon sa voie.
Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!
12 Certainement Dieu n’agit pas injustement, et le Tout-puissant ne pervertit pas le droit.
Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.
13 Qui a confié la terre à ses soins, et qui a placé le monde entier [sous lui]?
Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?
14 S’il ne pensait qu’à lui-même et retirait à lui son esprit et son souffle,
Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —
15 Toute chair expirerait ensemble et l’homme retournerait à la poussière.
всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!
16 Si [tu as] de l’intelligence, écoute ceci; prête l’oreille à la voix de mes paroles.
Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
17 Celui qui hait la justice gouvernera-t-il donc? Et condamneras-tu le juste par excellence?
Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?
18 Dira-t-on Bélial, au roi? – Méchants, aux nobles?
Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?
19 [Combien moins] à celui qui ne fait pas acception de la personne des princes, et qui n’a pas égard au riche plutôt qu’au pauvre; car ils sont tous l’œuvre de ses mains.
Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,
20 Ils mourront en un moment; au milieu de la nuit les peuples chancellent et s’en vont, et les puissants sont retirés sans main.
за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.
21 Car ses yeux sont sur les voies de l’homme, et il voit tous ses pas.
Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —
22 Il n’y a pas de ténèbres, il n’y a pas d’ombre de la mort, où puissent se cacher les ouvriers d’iniquité.
немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.
23 Car il ne pense pas longtemps à un homme pour le faire venir devant Dieu en jugement.
Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.
24 Il brise les puissants, sans examen, et il fait que d’autres se tiennent à leur place;
Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.
25 En effet il connaît leurs œuvres: il les renverse de nuit, et ils sont écrasés.
Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!
26 Il les frappe comme des méchants dans le lieu où ils sont en vue,
Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,
27 Parce qu’ils se sont retirés de lui, et qu’ils n’ont pas considéré toutes ses voies,
за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
28 Pour faire monter vers lui le cri du pauvre, en sorte qu’il entende le cri des malheureux.
щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.
29 Quand il donne la tranquillité, qui troublera? Il cache sa face, et qui le verra? [Il fait] ainsi, soit à une nation, soit à un homme,
Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,
30 Pour empêcher l’homme impie de régner, pour écarter du peuple les pièges.
щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.
31 Car a-t-il [jamais] dit à Dieu: Je porte ma peine, je ne ferai plus de mal;
Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!
32 Ce que je ne vois pas, montre-le-moi; si j’ai commis l’iniquité, je ne le referai pas?
Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“
33 Rétribuera-t-il selon tes pensées? car tu as rejeté [son jugement], car toi, tu as choisi, et non pas moi; ce que tu sais, dis-le donc.
Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
34 Les hommes de sens me diront, et un homme sage qui m’écoute:
Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:
35 Job n’a pas parlé avec connaissance, et ses paroles ne sont pas intelligentes;
„Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.
36 Je voudrais que Job soit éprouvé jusqu’au bout, parce qu’il a répondu à la manière des hommes iniques;
О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
37 Car il a ajouté à son péché la transgression; il bat des mains parmi nous, et multiplie ses paroles contre Dieu.
бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.
