Psaumes 78
1 Cantique d'Asaph. Ecoute, ô mon peuple, mon enseignement; prête l'oreille aux paroles de ma bouche.
Повчання Асафові. Послухай-но, народе мій, настанову мою, схиліть вуха свої до слів моїх вуст!
2 Je vais ouvrir ma bouche pour dire des sentences, je publierai les mystères des temps anciens.
Відкрию в притчі вуста мої, промовлю загадки прадавніх часів,
3 Ce que nous avons entendu, ce que nous avons appris, ce que nos pères nous ont raconté,
які ми чули й пізнали і які розповідали нам предки наші.
4 nous ne le cacherons pas à leurs enfants; nous dirons à la génération future les louanges de Yahweh, et sa puissance, et les prodiges qu'il a opérés.
Не будемо приховувати їх від синів наших, розкажемо наступному поколінню про хвалу Господа й могутність Його, про чудеса, які Він здійснив.
5 Il a mis une règle en Jacob, il a établi une loi en Israël, qu'il a enjoint à nos pères d'apprendre à leurs enfants,
Він засвідчив одкровення [Своє] Якову й встановив в Ізраїлі Закон [Свій], який заповідав предкам нашим, щоб вони навчили нащадків своїх,
6 pour qu'elles soient connues des générations suivantes, des enfants qui naîtraient et qui se lèveraient, pour les raconter à leur tour à leurs enfants.
щоб знало наступне покоління, щоб діти, що народитися мають, сповістили свого часу й своїм нащадкам.
7 Ainsi ils mettraient en Dieu leur confiance, ils n'oublieraient point les œuvres de Dieu, et ils observeraient ses préceptes;
Тоді вони сподівання своє покладуть на Бога, і не забуватимуть діянь Божих, і будуть дотримуватися Його заповідей.
8 ils ne seraient point, comme leurs pères, une race indocile et rebelle, une race au cœur volage, dont l'esprit n'est pas fidèle à Dieu.
Вони не будуть подібні до своїх предків, покоління впертого й бунтівного, роду, чиє серце непевне і чий дух невірний Богові.
9 Les fils d'Ephraïm, archers habiles à tirer de l'arc, ont tourné le dos au jour du combat;
Сини Єфремові, [хоча] й озброєні стрільці з лука, назад повернулися у день битви.
10 ils n'ont pas gardé l'alliance de Dieu, ils ont refusé de marcher selon sa loi;
Не дотримувалися вони Завіту Божого й відмовилися ходити в Законі Божому.
11 ils ont mis en oubli ses grandes œuvres, et les merveilles qu'il leur avait montrées.
Вони забули про Його звершення й чудеса, що Він їм показав.
12 Devant leurs pères, il avait fait des prodiges, au pays de l'Egypte, dans les campagnes de Tanis.
Перед предками їхніми здійснив Він чудо в землі Єгипту, в околицях Цоану.
13 Il ouvrit la mer pour les faire passer; Il retint les eaux dressées comme un monceau
Він розділив навпіл море й провів їх через нього, і поставив води грудами.
14 Il les conduisit le jour par la nuée, et toute la nuit par un feu brillant.
Вів їх хмарою вдень, і цілу ніч – світлом вогню.
15 Il fendit les rochers dans le désert, et il donna à boire comme des flots abondants.
Він розсікав скелі в пустелі й напував їх, немов із великої безодні.
16 Du rocher il fit jaillir des ruisseaux, et couler l'eau par torrents.
Із скелі вивів потоки, і потекли рікою води.
17 Mais ils continuèrent de pécher contre lui, de se révolter contre le Très-Haut dans le désert.
Але вони продовжували грішити проти Нього, бунтувати проти Всевишнього на висохлій землі.
18 Ils tentèrent Dieu dans leur cœur, en demandant de la nourriture selon leur convoitise.
Випробовували Бога в серцях своїх, вимагаючи їжу за своїми примхами.
19 Ils parlèrent contre Dieu et dirent: " Dieu pourra-t-il dresser une table dans le désert?
Вони говорили [зухвало] проти Бога, кажучи: «Чи не міг би Бог накрити стіл у пустелі?
20 Voici qu'il a frappé le rocher, et des eaux ont coulé, et des torrents se sont répandus; pourra-t-il aussi nous donner du pain ou bien procurer de la viande à son peuple? "
Ось Він вдарив скелю, і потекли води, хлинули потоки. Хіба ж не може Він дати хліба чи приготувати м’яса народові Своєму?»
21 Yahweh entendit et il fut irrité, un feu s'alluma contre Jacob, et la colère s'éleva contre Israël,
Тому, коли почув це Господь, то розгнівався: вогонь загорівся проти Якова, і гнів [Його] спалахнув на Ізраїля,
22 parce qu'ils n'avaient pas eu foi en Dieu et n'avaient pas espéré en son secours.
бо не повірили вони Богові й не покладали надії на Його спасіння.
23 Cependant il commanda aux nuées d'en haut, et il ouvrit les portes du ciel;
Тож наказав Він хмарам вгорі, і відчинив ворота небес,
24 il fit pleuvoir sur eux la manne pour les nourrir, et leur donna le froment du ciel.
і дощем пролив на них манну, щоб їли, і дав їм зерно небесне.
25 Chacun mangea le pain des forts, Il leur envoya de la nourriture à satiété.
Хліб могутніх їла людина, Він послав їм їжі вдосталь.
26 Il fit souffler dans le ciel le vent d'orient, il amena par sa puissance le vent du midi;
Він здійняв східний вітер у небесах і навів Своєю могутністю вітер південний.
27 il fit pleuvoir sur eux la viande comme de la poussière, et les oiseaux ailés comme le sable des mers.
Дощем пролив Він на них м’ясо, немов пил, і, неначе пісок морський, – птахів крилатих,
28 Il les fit tomber au milieu de leur camp, autour de leurs tentes.
яких розкидав Він серед табору, навколо помешкань їхніх.
29 Ils mangèrent et se rassasièrent à l'excès; Dieu leur donna ce qu'ils avaient désiré.
Вони їли й добре наситилися – Він задовольнив бажання їхнє.
30 Ils n'avaient pas encore satisfait leur convoitise, et leur nourriture était encore à leur bouche,
Та ще не встигли вони вгамувати своєї примхи, ще їжа була в них на вустах,
31 quand la colère de Dieu s'éleva contre eux; il frappa de mort les mieux repus, il abattit les jeunes hommes d'Israël.
як гнів Божий піднявся проти них, і вигубив найбільш пишних із них, і повалив додолу юнаків Ізраїля.
32 Après tout cela, ils péchèrent encore, et n'eurent pas foi dans ses prodiges.
Та попри все це вони далі грішили й не вірили чудесам Його.
33 Alors il dissipa leurs jours comme un souffle, et leurs années par une fin soudaine.
Тому Він загубив дні їхні в марноті й роки їхні – у смутку.
34 Quand il les frappait de mort, ils le cherchaient, ils revenaient, empressés à retrouver Dieu,
Коли Він вбивав їх, тоді вони шукали Його, і наверталися, і прагнули Бога.
35 ils se rappelaient que Dieu était leur rocher, et le Dieu Très-Haut leur libérateur.
І згадували, що Бог – їхня скеля і що Бог Всевишній – їхній Визволитель.
36 Mais ils le trompaient par leurs paroles, et leur langue lui mentait;
Тоді промовляли Йому лестощі устами своїми і язиками своїми неправду перед Ним говорили;
37 leur cœur n'était pas ferme avec lui, ils n'étaient pas fidèles à son alliance.
та серцями своїми не були вони з Ним щирі й не берегли вірності Його Завітові.
38 Mais lui est miséricordieux: il pardonne le péché et ne détruit pas; souvent il retint sa colère, et ne se livra pas à toute sa fureur.
Та Він, милостивий, прощав гріх і не знищував їх. Багато разів відвертав гнів Свій і не будив усієї Своєї люті.
39 Il se souvenait qu'ils n'étaient que chair, un souffle qui s'en va et ne revient plus.
Він пам’ятав, що вони – тіло, вітер, що йде й не повертається.
40 Que de fois ils se révoltèrent contre lui dans le désert, ils l'irritèrent dans la solitude!
Скільки разів вони бунтували проти Нього в пустелі, засмучували Його в дикій землі!
41 Ils ne cessèrent de tenter Dieu et de provoquer le Saint d'Israël.
Знову й знову випробовували Бога й засмучували Святого Ізраїлевого.
42 Ils ne se souvinrent plus de sa puissance, du jour où il les délivra de l'oppresseur,
Не пам’ятали ні [діянь] руки Його, ні того дня, коли Він визволив їх від ворога,
43 où il montra ses prodiges en Egypte, ses actions merveilleuses dans les campagnes de Tanis.
коли ознаки Свої показав у Єгипті й чудеса Свої в околицях Цоану.
44 Il changea leurs fleuves en sang, et ils ne purent boire à leurs ruisseaux.
Він перетворив їхні ріки на кров, і з потоків своїх вони пити не могли.
45 Il envoya contre eux le moucheron qui les dévora, et la grenouille qui les fit périr.
Він послав на них рої комах, які пожирали їх, і жаб, що губили їх.
46 Il livra leurs récoltes à la sauterelle, le produit de leur travail à ses essaims.
Він віддав врожай їхній гусені й збіжжя їхнє – сарані.
47 Il détruisit leurs vignes par la grêle, et leurs sycomores par les grêlons.
Побив виноградники їхні градом і шовковиці – кригою.
48 Il abandonna leur bétail à la grêle, et leurs troupeaux aux coups de la foudre.
Він віддав на поталу градові їхню худобу й отари їхні – блискавкам.
49 Il déchaîna contre eux le feu de son courroux, la fureur, la rage et la détresse, toute une armée d'anges de malheur.
Він послав на них полум’я Свого гніву, лють, обурення й біду – посольство злих ангелів.
50 Il donna libre carrière à sa colère, il ne sauva pas leur âme de la mort, il livra leur vie à la destruction.
Вирівняв стежку для гніву Свого; не утримав їхніх душ від смерті, але віддав життя їхнє на поталу моровиці.
51 Il frappa tous les premiers-nés en Egypte, les prémices de la force sous les tentes de Cham.
І вразив усіх первістків у Єгипті – перші плоди сили чоловічої в шатрах Хамових.
52 Il fit partir son peuple comme des brebis, il les mena comme un troupeau dans le désert.
Немов овець отару, Він вивів народ Свій, і, неначе стадо, провадив їх у пустелі.
53 Il les dirigea sûrement, sans qu'ils eussent rien à craindre, et la mer engloutit leurs ennemis.
Вів їх у безпеці, так що вони не боялися, а ворогів їхніх вкрило море.
54 Il les fit arriver jusqu'à sa frontière sainte, jusqu'à la montagne que sa droite a conquise.
І привів їх до границь святині Своєї, до тієї гори, яку здобула Його правиця.
55 Il chassa les nations devant eux, leur assigna par le sort leur part d'héritage, et fit habiter dans leurs tentes les tribus d'Israël.
Прогнав перед ними народи, і простягнув мотузку землемірну, щоб спадок їхній переділити, і в наметах їхніх поселив племена Ізраїлеві.
56 Cependant ils ont encore tenté et provoqué le Dieu Très-Haut, et ils n'ont pas observé ses ordonnances.
Але вони випробовували Бога Всевишнього, бунтували проти Нього й не дотримувалися Його одкровень.
57 Ils se sont détournés et ont été infidèles comme leurs pères, ils se sont détournés comme un arc trompeur.
І відступали, і зраджували, як і батьки їхні; викручувалися, як [висковзує з рук] кривий лук.
58 Ils l'ont irrité par leurs hauts lieux, ils ont excité sa jalousie par leurs idoles.
Гнівили Його [в капищах] на своїх пагорбах та ідолами своїми будили Його ревнощі.
59 Dieu entendit et s'indigna, il prit Israël en grande aversion.
Почув Бог, і запалав гнівом, і геть відцурався Ізраїля.
60 Il dédaigna la demeure de Silo, la tente où il habitait parmi les hommes.
Покинув Оселю Свою в Шило – шатро, в якому Він мешкав серед людей.
61 Il livra sa force à la captivité, et sa majesté aux mains de l'ennemi.
І віддав Він могутність Свою у полон і красу Свою – у руки ворога.
62 Il abandonna son peuple au glaive, et il s'indigna contre son héritage.
Віддав Він народ Свій мечу на поталу й гнівом запалав на спадщину Свою.
63 Le feu dévora ses jeunes hommes, et ses vierges n'entendirent point le chant nuptial.
Юнаків їхніх пожер вогонь, а їхнім дівчатам весільних пісень не співали.
64 Ses prêtres tombèrent par l'épée, et ses veuves ne se lamentèrent point.
Священники його попадали від меча, а вдови його не плакали.
65 Le Seigneur se réveilla, comme un homme endormi, pareil au guerrier subjugué par le vin.
Тоді прокинувся Володар, немов від сну, неначе воїн, що витверезився від вина.
66 Il frappa ses ennemis par derrière, il leur infligea une honte éternelle.
І вразив ворогів його ззаду, вкрив їх вічною ганьбою.
67 Mais il prit en aversion la tente de Joseph, et il répudia la tribu d'Ephraïm.
Тоді відцурався Він шатра Йосифового й не обрав племені Єфремового.
68 Il choisit la tribu de Juda, la montagne de Sion qu'il aimait.
Але вибрав Він плем’я Юди, гору Сіон, яку полюбив.
69 Et il bâtit son sanctuaire comme les hauteurs du ciel, comme la terre qu'il a fondée pour toujours.
Він збудував, немов висоти [небес], святилище Своє, і, як землю, заклав основи його навіки.
70 Il choisit David, son serviteur, et le tira des bergeries;
І обрав Свого слугу Давида, узявши його від кошар овечих,
71 Il le prit derrière les brebis mères, pour paître Jacob, son peuple, et Israël, son héritage.
привів його від овечок дійних, щоб пасти Якова, народ Свій, Ізраїля, Свій спадок.
72 Et David les guida dans la droiture de son cœur, et il les conduisit d'une main habile.
І він пас їх у невинності свого серця і вів їх розумно руками своїми.
