Psalmien 46

1 Koran lasten veisu nuoruudesta, edelläveisaajalle. Jumala on meidän turvamme ja väkevyytemme, joka on sangen sovelias apu tuskissa.

Для дириґента хору. Синів Коре́євих. На спів „Аламот“. Пісня. Бог для нас — охоро́на та сила, допомо́га в недолях, що часто трапляються,

2 Sentähden emme pelkää, jos vielä maailma hukkuis, ja vuoret keskelle merta vajoisivat,

тому́ не лякаємось ми, як трясе́ться земля, і коли го́ри зсува́ються в серце морі́в!

3 Vaikka vielä meri pauhais ja lainehtis, niin että siitä pauhinasta mäet kukistuisivat, (Sela)

Шумлять і киплять Його во́ди, через ве́лич Його тремтя́ть го́ри. (Се́ла)

4 Kuitenkin on Jumalan kaupunki ihana virtoinensa, jossa Korkeimman pyhät asumiset ovat.

Річка, — відно́ги її веселя́ть місто Боже, найсвятіше із місць пробува́ння Всеви́шнього.

5 Jumala on hänen keskellänsä, sentähden se kyllä pysyy: Jumala auttaa häntä varhain.

Бог серед нього, — нехай не хитається, Бог поможе йому́, коли ра́нок настане.

6 Pakanain pitää hämmästymän ja valtakunnat lankeeman; ja maa hukkuu, kuin hän äänensä antaa.

Шуміли наро́ди, хиталися ца́рства, а Він голос подав Свій — і земля розпливла́ся.

7 Herra Zebaot on meidän kanssamme, Jakobin Jumala on meidän tukemme, (Sela)

З нами Господь Савао́т, наша тверди́ня — Бог Яковів. (Се́ла)

8 Tulkaat ja katsokaat Herran tekoja, joka maan päällä senkaltaiset hävitykset tekee,

Ідіть, оглядайте Господні діла, — які руйнува́ння вчинив на землі!

9 Joka hallitsee sodat kaikessa maailmassa, joka joutsen särkee ja rikkoo keihään, ja rattaat tulessa polttaa.

Аж до кра́ю землі припиняє Він ві́йни, ламає Він лука й торо́щить списа, палить огнем колесни́ці!

10 Lakatkaat ja tietäkäät, että minä olen Jumala: minä olen voittava kunnian pakanain seassa ja minä ylennetään maan päällä.

„Вгамуйтесь та знайте, що Бог Я, піднесу́сь між наро́дами, піднесу́сь на землі!“

11 Herra Zebaot on meidän kanssamme: Jakobin Jumala on meidän tukemme, (Sela)

З нами Господь Савао́т, наша тверди́ня — Бог Яковів! (Се́ла)