Psalmien 38
1 Davidin Psalmi muistoksi. Herra, älä rankaise minua vihassas, ja älä kurita minua hirmuisuudessas!
Псалом Давидів. На спомин. Господи, не докоряй мені у гніві Твоєму й не картай мене у люті Твоїй.
2 Sillä sinun nuoles ovat minuun kiinnitetyt, ja sinun kätes painaa minua.
Бо стріли Твої пронизали мене й рука Твоя мене тяжко вдарила.
3 Ei ole terveys minun ruumiissani, sinun uhkauksestas: ja ei ole rauhaa minun luissani, minun synteini tähden.
Немає [жодного] цілого місця на моєму тілі через пересердя Твоє, немає здоров’я в кістках моїх через гріх мій.
4 Sillä minun syntini käyvät pääni ylitse; niinkuin raskas kuorma ovat he ylen raskaaksi tulleet.
Бо беззаконня мої накрили мою голову, немов важкий тягар, тяжіють наді мною.
5 Minun haavani haisevat ja mätänevät minun hulluuteni tähden.
Смердять, ятріють мої рани через божевілля моє.
6 Minä käyn kymärässä ja kumarruksissa: yli päivää minä käyn murheissani.
Похилений і занадто пригнічений, цілий день ходжу я понуро.
7 Sillä minun kupeeni peräti kuivettuvat, ja ei ole mitään tervettä minun ruumiissani.
Бо стегна мої повні палючого болю, і немає цілого місця на тілі у мене.
8 Minä olen ylen paljon runneltu ja lyöty rikki: minä myrisen minun sydämeni kivusta.
Я заціпенілий і вкрай розбитий духом, волаю через стогони мого серця.
9 Herra, sinun edessäs on kaikki minun haluni, ja minun huokaukseni ei ole sinulta salattu.
Володарю, усі бажання мої перед Тобою, і зітхання мої від Тебе не приховані.
10 Minun sydämeni värisee, minun voimani on minusta luopunut, ja minun silmäini valkeus ei ole minun tykönäni.
Серце моє тріпотить, сила моя полишила мене, і світла в очах моїх не стало.
11 Minun ystäväni ja lähimmäiseni ovat kohdastansa minua vastaan, ja minun omaiseni seisovat kaukana.
Мої друзі й приятелі уникають мене через мої побої, і близькі мої стали поодаль.
12 Jotka minun sieluani etsivät, ne virittelevät paulat minun eteeni, ja jotka minulle pahaa suovat, ne puhuvat sulaa pahuutta, ja petosta joka päivä ajattelevat.
Розставляють пастки ті, хто шукає душі моєї; про загибель мою розмовляють ті, хто бажає мені зла; цілий день міркують про підступи.
13 Mutta minun täytyy olla niinkuin kuuron, ja ei mitään kuuleman, ja niinkuin mykän, joka ei avaja suutansa,
А я, наче глухий, не чую, як німий, не відкриваю вуст.
14 Ja minun täytyy olla niinkuin se, joka ei mitään kuule, ja jonka suussa ei ole vastausta.
Я став ніби той, що не чує і в чиїх вустах немає виправдання.
15 Mutta minä odotan sinua, Herra; sinä, Herra, minun Jumalani, kuultelet minua.
Та на Тебе, Господи, сподіваюся; Ти відповіси мені, мій Володарю, мій Боже!
16 Sillä minä ajattelen, ettei heidän suinkaan pidä minusta iloitseman: jos minun jalkani kompastuis, niin he kerskaisivat sangen paljon minusta.
Бо казав я [Тобі]: «Нехай же вони не зловтішаються з мене; коли похитнулася нога моя, нехай не величаються наді мною».
17 Sillä minä olen tehty kärsimään, ja minun kipuni on alati minun edessäni.
Бо я стою хитаючись, і скорбота моя завжди переді мною.
18 Sillä minä julistan pahan tekoni, ja murehdin syntini tähden.
Адже я визнаю беззаконня моє, сумую через мій гріх.
19 Mutta minun viholliseni elävät ja ovat väkevät: ne ovat suuret, jotka minua syyttömästi vihaavat.
А вороги мої живі та могутні, численними стали ті, хто ненавидить мене даремно.
20 Ja ne, jotka minulle maksavat pahalla hyvän, asettavat heitänsä minua vastaan, että minä hyvää noudatan.
Вони віддячують мені злом за добро, ворогують проти мене за те, що я прагну добра.
21 Älä hylkää minua, Herra: minun Jumalani, älä ole kaukana minusta!
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене!
22 Riennä minua auttamaan, Herra, minun autuuteni!
Поспіши мені на допомогу, Володарю мій, Спасителю мій!
