< Jobin 28 >
1 Hopialla on hänen lähtemisensä, ja kullalla sia, jossa valetaan.
Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,
2 Rauta otetaan maasta, ja kivistä vaski valetaan.
залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.
3 Pimeydelle asetti hän lopun, ja kaiken täydellisyyden hän tutki, niin myös kiven, joka paksussa pimeydessä on, ja kuoleman varjon.
Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:
4 Siitä vuotaa senkaltainen osa, että ympäriasuvaiset ei taida siitä jalkaisin käydä ylitse: se tyhjetään ihmisiltä ja vuotaa pois.
ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.
5 Vilja kasvaa maasta, jonka alla se muutetaan niinkuin tuulelta.
Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,
6 Saphiri löydetään muutamista paikoista, ja maan kokkareita, joissa kultaa on.
місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.
7 Sitä polkua ei ole yksikään lintu tuntenut, eikä variksen silmä nähnyt.
Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,
8 Ne ylpiät sikiät ei ole sitä sotkuneet, eikä jalopeura käynyt sen päällä.
не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.
9 Kädellä kallioon ruvetaan, ja vuoret ylösalaisin kukistetaan.
Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,
10 Ojat lasketaan kallioista, ja kaikkein kalliimmatkin näkee silmä.
пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!
11 Virrat estetään juoksemasta, ja ne ilmoitetaan, mitkä näissä peitetyt ovat.
Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.
12 Mutta kusta taito löydetään, ja kussa on ymmärryksen sia?
Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?
13 Ei yksikään ihminen tiedä hänen siaansa, eikä löydeta elävien maasta.
Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.
14 Syvyys sanoo: ei se ole minussa, ja meri sanoo: ei se ole minun tykönäni.
Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“і море звіщає: „Вона не зо мною!“
15 Ei hänestä anneta kultaa, eikä hopiaa punnita sen hinnaksi.
Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.
16 Ei Ophirin kulta, eli kalliit Onikin ja Saphirin kivet ole verratut hänen kanssansa.
Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.
17 Kulta ja kallis kivi ei taideta siihen verrattaa, eikä se taideta vaihetettaa kultaisiin astioihin.
Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.
18 Ramot ja Gabis ei ole mitään sen suhteen: se pidetään kalliimpana päärlyjä.
Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!
19 Topatsi Etiopiasta ei ole siihen verrattava, ja puhtain kulta ei maksa mitään sen suhteen.
Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.
20 Kusta siis taito tulee? ja kussa on ymmärryksen sia?
А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?
21 Hän on peitetty kaikkein elävien silmistä, ja salattu taivaan linnuiltakin.
Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.
22 Kadotus ja kuolema sanovat: me olemme korvillamme kuulleet hänen sanomansa.
Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
23 Jumala tietää hänen tiensä, ja hän tuntee hänen siansa.
Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
24 Sillä hän katselee maan ääriin, ja näkee kaikki, mitä taivaan alla on,
Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.
25 Niin että hän antaa tuulelle hänen painonsa ja vedelle hänen mittansa.
Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,
26 Koska hän asetti sateelle määrän ja pitkäisen tulen leimauksille hänen tiensä,
коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,
27 Silloin näki hän sen ja luki sen: hän valmisti sen ja myös tutki sen,
тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
28 Ja sanoi ihmiselle: katso, Herran pelko on taito; ja karttaa pahaa on ymmärrys.
І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“