Job 26
1 And Job answereth and saith: —
А Йов відповів та й сказав:
2 What — thou hast helped the powerless, Saved an arm not strong!
„Як безси́лому ти допоміг, як раме́но підпер ти немо́жному?
3 What — thou hast given counsel to the unwise, And wise plans in abundance made known.
Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?
4 With whom hast thou declared words? And whose breath came forth from thee?
Кому́ ти слова́ говорив, і чий дух вийшов з тебе?
5 The Rephaim are formed, Beneath the waters, also their inhabitants.
Рефаїми тремтять під водою й всі її ме́шканці.
Голий шео́л перед Ним, і нема покриття́ Аваддо́ну. (Sheol h7585)
7 Stretching out the north over desolation, Hanging the earth upon nothing,
Він над порожнечею пі́вніч простяг, на нічо́му Він землю повісив.
8 Binding up the waters in His thick clouds, And the cloud is not rent under them.
Він зав'я́зує воду в Своїх облака́х, і не розбива́ється хмара під ними.
9 Taking hold of the face of the throne, Spreading over it His cloud.
Він поставив престо́ла Свого, розтягнув над ним хмару Свою.
10 A limit He hath placed on the waters, Unto the boundary of light with darkness.
На поверхні води Він зазна́чив межу́ аж до границі між світлом та те́мрявою.
11 Pillars of the heavens do tremble, And they wonder because of His rebuke.
Стовпи неба тремтять та страша́ться від гніву Його.
12 By His power He hath quieted the sea, And by His understanding smitten the proud.
Він міццю Своєю вспоко́ює море, і Своїм розумом нищить Рага́ва.
13 By His Spirit the heavens He beautified, Formed hath His hand the fleeing serpent.
Своїм Духом Він небо прикра́сив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіо́на.
14 Lo, these [are] the borders of His way, And how little a matter is heard of Him, And the thunder of His might Who doth understand?
Таж це все — самі кі́нці дороги Його, — бо ми тільки слабке́ шепоті́ння чува́ли про Нього, грім поту́ги ж Його — хто його зрозуміє?“
