Psalms 77
1 `To the ouercomere on Yditum, `the salm of Asaph. With my vois Y criede to the Lord; with my vois to God, and he yaf tent to me.
Керівнику хору, Єдутуну. Псалом Асафів. Голосом своїм я волатиму до Бога, голосом моїм – до Бога, і Він прислухається до мене.
2 In the dai of my tribulacioun Y souyte God with myn hondis; in the nyyt `to fore hym, and Y am not disseyued. Mi soule forsook to be coumfortid;
У день скорботи моєї я шукав Володаря; [цілу] ніч моя рука була простягнута й не затерпла. Моя душа відмовлялася від втіхи.
3 Y was myndeful of God, and Y delitide, and Y was exercisid; and my spirit failide.
Згадаю про Бога – і охопить мене трепет; пороздумую – і знемагає дух мій. (Села)
4 Myn iyen bifore took wakyngis; Y was disturblid, and Y spak not.
Ти тримав розплющеними повіки очей моїх; я вражений і не можу говорити.
5 I thouyte elde daies; and Y hadde in mynde euerlastinge yeeris.
Подумав я про дні давноминулі, про роки давні.
6 And Y thouyte in the nyyt with myn herte; and Y was exercisid, and Y clensid my spirit.
Згадую наспіви мої вночі, із серцем своїм веду розмову, і дух мій дошукується:
7 Whether God schal caste awei with outen ende; ether schal he not lei to, that he be more plesid yit?
Невже навіки покинув [нас] Володар і більше не буде прихильним?
8 Ethir schal he kitte awei his merci into the ende; fro generacioun in to generacioun?
Невже назавжди зникла Його милість, припинилося Його слово на [всі] наступні покоління?
9 Ethir schal God foryete to do mercy; ethir schal he withholde his mercies in his ire?
Хіба забув Бог, як милувати, чи замкнув у гніві милосердя Своє? (Села)
10 And Y seide, Now Y bigan; this is the chaunging of the riythond of `the hiye God.
Тоді сказав я: «Що гнітить мене, так це те, що Всевишній змінив [дію] правиці Своєї щодо нас».
11 I hadde mynde on the werkis of the Lord; for Y schal haue mynde fro the bigynnyng of thi merueilis.
Згадаю я про діяння Господа; нагадаю-но собі про чудеса стародавні.
12 And Y schal thenke in alle thi werkis; and Y schal be occupied in thi fyndyngis.
Споглядатиму всі справи Твої і про звершення Твої роздумувати буду.
13 God, thi weie was in the hooli; what God is greet as oure God?
Боже, у святості шлях Твій! Який бог настільки великий, як [наш] Бог?
14 thou art God, that doist merueilis. Thou madist thi vertu knowun among puplis;
Ти – Бог, Який творить чудеса; Ти з’явив могутність Свою серед народів.
15 thou ayenbouytist in thi arm thi puple, the sones of Jacob and of Joseph.
Ти визволив рукою Своєю народ Твій, синів Якова і Йосифа. (Села)
16 God, watris sien thee, watris sien thee, and dredden; and depthis of watris weren disturblid.
Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й затремтіли, здригнулися безодні.
17 The multitude of the soun of watris; cloudis yauen vois.
Потоками лилася вода із темних хмар, свій голос подали хмарини, і стріли Твої розліталися.
18 For whi thin arewis passen; the vois of thi thundir was in a wheel. Thi liytnyngis schyneden to the world; the erthe was moued, and tremblid.
Гуркіт Твого грому на небокраї, спалахи блискавок освітлювали всесвіт, земля тремтіла й здригалася.
19 Thi weie in the see, and thi pathis in many watris; and thi steppis schulen not be knowun.
Шлях Твій [пролягав] через море, і стежки Твої – через води великі, та слідів Твоїх не було видно.
20 Thou leddist forth thi puple as scheep; in the hond of Moyses and of Aaron.
Ти вів, немов отару, народ Свій рукою Мойсея і Аарона.
