Psalms 119
1 Alleluia. Blessid ben men with out wem in the weie; that gon in the lawe of the Lord.
Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!
2 Blessid ben thei, that seken hise witnessingis; seken him in al the herte.
Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,
3 For thei that worchen wickidnesse; yeden not in hise weies.
і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!
4 Thou hast comaundid; that thin heestis be kept greetly.
Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.
5 I wolde that my weies be dressid; to kepe thi iustifiyngis.
Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —
6 Thanne Y schal not be schent; whanne Y schal biholde perfitli in alle thin heestis.
не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!
7 I schal knouleche to thee in the dressing of herte; in that that Y lernyde the domes of thi riytfulnesse.
Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.
8 I schal kepe thi iustifiyngis; forsake thou not me on ech side.
Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!
9 In what thing amendith a yong waxinge man his weie? in keping thi wordis.
Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!
10 In al myn herte Y souyte thee; putte thou me not awei fro thin heestis.
Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!
11 In myn herte Y hidde thi spechis; that Y do not synne ayens thee.
Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.
12 Lord, thou art blessid; teche thou me thi iustifiyngis.
Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
13 In my lippis Y haue pronounsid; alle the domes of thi mouth.
Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.
14 I delitide in the weie of thi witnessingis; as in alle richessis.
З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.
15 I schal be ocupied in thin heestis; and Y schal biholde thi weies.
Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.
16 I schal bithenke in thi iustifiyngis; Y schal not foryete thi wordis.
Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!
17 Yelde to thi seruaunt; quiken thou me, and Y schal kepe thi wordis.
Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!
18 Liytne thou myn iyen; and Y schal biholde the merueils of thi lawe.
Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!
19 I am a comeling in erthe; hide thou not thin heestis fro me.
На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
20 Mi soule coueitide to desire thi iustifiyngis; in al tyme.
Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.
21 Thou blamedist the proude; thei ben cursid, that bowen awei fro thin heestis.
Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.
22 Do thou awei `fro me schenschipe and dispising; for Y souyte thi witnessingis.
Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!
23 For whi princis saten, and spaken ayens me; but thi seruaunt was exercisid in thi iustifiyngis.
Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,
24 For whi and thi witnessyngis is my thenkyng; and my counsel is thi iustifiyngis.
і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!
25 Mi soule cleuede to the pawment; quykine thou me bi thi word.
Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
26 I telde out my weies, and thou herdist me; teche thou me thi iustifiyngis.
Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!
27 Lerne thou me the weie of thi iustifiyngis; and Y schal be exercisid in thi merueils.
Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.
28 Mi soule nappide for anoye; conferme thou me in thi wordis.
Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
29 Remoue thou fro me the weie of wickidnesse; and in thi lawe haue thou merci on me.
Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!
30 I chees the weie of treuthe; Y foryat not thi domes.
Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.
31 Lord, Y cleuede to thi witnessyngis; nyle thou schende me.
До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!
32 I ran the weie of thi comaundementis; whanne thou alargidist myn herte.
Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.
33 Lord, sette thou to me a lawe, the weie of thi iustifiyngis; and Y schal seke it euere.
Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!
34 Yyue thou vndurstonding to me, and Y schal seke thi lawe; and Y schal kepe it in al myn herte.
Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
35 Lede me forth in the path of thin heestis; for Y wolde it.
Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
36 `Bowe thou myn herte in to thi witnessingus; and not in to aueryce.
Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
37 Turne thou awei myn iyen, that `tho seen not vanyte; quykene thou me in thi weie.
Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
38 Ordeyne thi speche to thi seruaunt; in thi drede.
Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
39 Kitte awey my schenschip, which Y supposide; for thi domes ben myrie.
Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
40 Lo! Y coueitide thi comaundementis; quikene thou me in thin equite.
Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
41 And, Lord, thi merci come on me; thin heelthe come bi thi speche.
І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
42 And Y schal answere a word to men seiynge schenschipe to me; for Y hopide in thi wordis.
і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
43 And take thou not awei fro my mouth the word of treuthe outerli; for Y hopide aboue in thi domes.
І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
44 And Y schal kepe thi lawe euere; in to the world, and in to the world of world.
А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
45 And Y yede in largenesse; for Y souyte thi comaundementis.
І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
46 And Y spak of thi witnessyngis in the siyt of kingis; and Y was not schent.
І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
47 And Y bithouyte in thin heestis; whiche Y louede.
І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
48 And Y reiside myn hondis to thi comaundementis, whiche Y louede; and Y schal be excercisid in thi iustifiyngis.
і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
49 Lord, haue thou mynde on thi word to thi seruaunt; in which word thou hast youe hope to me.
Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
50 This coumfortide me in my lownesse; for thi word quikenede me.
Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
51 Proude men diden wickidli bi alle thingis; but Y bowide not awei fro thi lawe.
Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
52 Lord, Y was myndeful on thi domes fro the world; and Y was coumfortid.
Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
53 Failing helde me; for synneris forsakinge thi lawe.
Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
54 Thi iustifiyngis weren delitable to me to be sungun; in the place of my pilgrimage.
Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
55 Lord, Y hadde mynde of thi name bi niyt; and Y kepte thi lawe.
Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
56 This thing was maad to me; for Y souyte thi iustifiyngis.
Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
57 Lord, my part; Y seide to kepe thi lawe.
Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
58 I bisouyte thi face in al myn herte; haue thou merci on me bi thi speche.
Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
59 I bithouyte my weies; and Y turnede my feet in to thi witnessyngis.
Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
60 I am redi, and Y am not disturblid; to kepe thi comaundementis.
Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
61 The coordis of synneris han biclippid me; and Y haue not foryete thi lawe.
Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
62 At mydnyyt Y roos to knouleche to thee; on the domes of thi iustifiyngis.
Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
63 I am parcener of alle that dreden thee; and kepen thin heestis.
Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
64 Lord, the erthe is ful of thi merci; teche thou me thi iustifiyngis.
Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
65 Lord, thou hast do goodnesse with thi seruaunt; bi thi word.
Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
66 Teche thou me goodnesse, and loore, and kunnyng; for Y bileuede to thin heestis.
Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
67 Bifor that Y was maad meke, Y trespasside; therfor Y kepte thi speche.
Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
68 Thou art good; and in thi goodnesse teche thou me thi iustifiyngis.
Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
69 The wickidnesse of hem that ben proude, is multiplied on me; but in al myn herte Y schal seke thin heestis.
Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
70 The herte of hem is cruddid as mylk; but Y bithouyte thi lawe.
Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
71 It is good to me, that thou hast maad me meke; that Y lerne thi iustifiyngis.
Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
72 The lawe of thi mouth is betere to me; than thousyndis of gold and of siluer.
Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
73 Thin hondis maden me, and fourmeden me; yyue thou vndurstondyng to me, that Y lerne thin heestis.
Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
74 Thei that dreden thee schulen se me, and schulen be glad; for Y hopide more on thi wordis.
Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
75 Lord, Y knewe, that thi domes ben equite; and in thi treuth thou hast maad me meke.
Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
76 Thi merci be maad, that it coumforte me; bi thi speche to thi seruaunt.
Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
77 Thi merciful doyngis come to me, and Y schal lyue; for thi lawe is my thenkyng.
Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
78 Thei that ben proude be schent, for vniustli thei diden wickidnesse ayens me; but Y schal be exercisid in thin heestis.
Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
79 Thei that dreden thee be turned to me; and thei that knowen thi witnessyngis.
До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
80 Myn herte be maad vnwemmed in thi iustifiyngis; that Y be not schent.
Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
81 Mi soule failide in to thin helthe; and Y hopide more on thi word.
Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
82 Myn iyen failiden in to thi speche; seiynge, Whanne schalt thou coumforte me?
За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
83 For Y am maad as a bowge in frost; Y haue not foryete thi iustifiyngis.
Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
84 Hou many ben the daies of thi seruaunt; whanne thou schalt make doom of hem that pursuen me?
Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
85 Wickid men telden to me ianglyngis; but not as thi lawe.
Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
86 Alle thi comaundementis ben treuthe; wickid men han pursued me, helpe thou me.
Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
87 Almeest thei endiden me in erthe; but I forsook not thi comaundementis.
Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
88 Bi thi mersi quikene thou me; and Y schal kepe the witnessingis of thi mouth.
Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
89 Lord, thi word dwellith in heuene; with outen ende.
Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
90 Thi treuthe dwellith in generacioun, and in to generacioun; thou hast foundid the erthe, and it dwellith.
З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
91 The dai lastith contynueli bi thi ordynaunce; for alle thingis seruen to thee.
усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
92 No but that thi lawe was my thenking; thanne perauenture Y hadde perischid in my lownesse.
Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
93 With outen ende Y schal not foryete thi iustifiyngis; for in tho thou hast quikened me.
Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
94 I am thin, make thou me saaf; for Y haue souyt thi iustifiyngis.
Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
95 Synneris aboden me, for to leese me; Y vndurstood thi witnessingis.
Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
96 I siy the ende of al ende; thi comaundement is ful large.
Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
97 Lord, hou louede Y thi lawe; al dai it is my thenking.
Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
98 Aboue myn enemyes thou madist me prudent bi thi comaundement; for it is to me with outen ende.
Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
99 I vndurstood aboue alle men techinge me; for thi witnessingis is my thenking.
Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
100 I vndirstood aboue eelde men; for Y souyte thi comaundementis.
Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
101 I forbeed my feet fro al euel weie; that Y kepe thi wordis.
Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
102 I bowide not fro thi domes; for thou hast set lawe to me.
Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
103 Thi spechis ben ful swete to my cheekis; aboue hony to my mouth.
Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
104 I vnderstood of thin heestis; therfor Y hatide al the weie of wickidnesse.
Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
105 Thi word is a lanterne to my feet; and liyt to my pathis.
Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
106 I swoor, and purposide stidefastli; to kepe the domes of thi riytfulnesse.
Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
107 I am maad low bi alle thingis; Lord, quykene thou me bi thi word.
Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
108 Lord, make thou wel plesinge the wilful thingis of my mouth; and teche thou me thi domes.
Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
109 Mi soule is euere in myn hondis; and Y foryat not thi lawe.
У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.
110 Synneris settiden a snare to me; and Y erride not fro thi comaundementis.
Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.
111 I purchasside thi witnessyngis bi eritage with outen ende; for tho ben the ful ioiyng of myn herte.
Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.
112 I bowide myn herte to do thi iustifiyngis with outen ende; for reward.
Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.
113 I hatide wickid men; and Y louede thi lawe.
Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.
114 Thou art myn helpere, and my `taker vp; and Y hopide more on thi word.
Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.
115 Ye wickide men, bowe awei fro me; and Y schal seke the comaundementis of my God.
Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!
116 Vp take thou me bi thi word, and Y schal lyue; and schende thou not me fro myn abydyng.
За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!
117 Helpe thou me, and Y schal be saaf; and Y schal bithenke euere in thi iustifiyngis.
Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!
118 Thou hast forsake alle men goynge awey fro thi domes; for the thouyt of hem is vniust.
Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.
119 I arettide alle the synneris of erthe brekeris of the lawe; therfor Y louede thi witnessyngis.
Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.
120 Naile thou my fleischis with thi drede; for Y dredde of thi domes.
Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!
121 I dide doom and riytwisnesse; bitake thou not me to hem that falsli chalengen me.
Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.
122 Take vp thi seruaunt in to goodnesse; thei that ben proude chalenge not me.
Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.
123 Myn iyen failiden in to thin helthe; and in to the speche of thi riytfulnesse.
Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.
124 Do thou with thi seruaunt bi thi merci; and teche thou me thi iustifiyngis.
Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!
125 I am thi seruaunt, yyue thou vndurstondyng to me; that Y kunne thi witnessingis.
Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!
126 Lord, it is tyme to do; thei han distried thi lawe.
Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.
127 Therfor Y louede thi comaundementis; more than gold and topazion.
Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.
128 Therfor Y was dressid to alle thin heestis; Y hatide al wickid weie.
Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!
129 Lord, thi witnessingis ben wondirful; therfor my soule souyte tho.
Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.
130 Declaring of thi wordis liytneth; and yyueth vnderstonding to meke men.
Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.
131 I openede my mouth, and drouy the spirit; for Y desiride thi comaundementis.
Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.
132 Biholde thou on me, and haue merci on me; bi the dom of hem that louen thi name.
Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.
133 Dresse thou my goyingis bi thi speche; that al vnriytfulnesse haue not lordschip on me.
Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.
134 Ayeyn bie thou me fro the false chalengis of men; that Y kepe thin heestis.
Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!
135 Liytne thi face on thi seruaunt; and teche thou me thi iustifiyngis.
Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!
136 Myn iyen ledden forth the outgoynges of watris; for thei kepten not thi lawe.
Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.
137 Lord, thou art iust; and thi dom is riytful.
Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,
138 Thou hast comaundid riytfulnesse, thi witnessingis; and thi treuthe greetli to be kept.
бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!
139 Mi feruent loue made me to be meltid; for myn enemys foryaten thi wordis.
Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.
140 Thi speche is greetli enflawmed; and thi seruaunt louede it.
Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.
141 I am yong, and dispisid; Y foryat not thi iustifiyngis.
Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.
142 Lord, thi riytfulnesse is riytfulnesse with outen ende; and thi lawe is treuthe.
Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.
143 Tribulacioun and angwische founden me; thin heestis is my thenking.
Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!
144 Thi witnessyngis is equite with outen ende; yyue thou vndirstondyng to me, and Y schal lyue.
Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!
145 I criede in al myn herte, Lord, here thou me; and Y schal seke thi iustifiyngis.
Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
146 I criede to thee, make thou me saaf; that Y kepe thi comaundementis.
Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
147 I bifor cam in ripenesse, and Y criede; Y hopide aboue on thi wordis.
Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
148 Myn iyen bifor camen to thee ful eerli; that Y schulde bithenke thi speches.
Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
149 Lord, here thou my vois bi thi merci; and quykene thou me bi thi doom.
Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
150 Thei that pursuen me neiyden to wickidnesse; forsothe thei ben maad fer fro thi lawe.
Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
151 Lord, thou art nyy; and alle thi weies ben treuthe.
та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
152 In the bigynnyng Y knewe of thi witnessingis; for thou hast foundid tho with outen ende.
Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
153 Se thou my mekenesse, and delyuere thou me; for Y foryat not thi lawe.
Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
154 Deme thou my dom, and ayenbie thou me; quikene thou me for thi speche.
Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
155 Heelthe is fer fro synners; for thei souyten not thi iustifiyngis.
Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
156 Lord, thi mercies ben manye; quykene thou me bi thi dom.
Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
157 Thei ben manye that pursuen me, and doen tribulacioun to me; Y bowide not awei fro thi witnessingis.
Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
158 I siy brekers of the lawe, and Y was meltid; for thei kepten not thi spechis.
Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
159 Lord, se thou, for Y louede thi comaundementis; quikene thou me in thi merci.
Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
160 The bigynnyng of thi wordis is treuthe; alle the domes of thi riytwisnesse ben withouten ende.
Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.
161 Princes pursueden me with outen cause; and my herte dredde of thi wordis.
Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.
162 I schal be glad on thi spechis; as he that fyndith many spuylis.
Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.
163 I hatide and wlatide wickidnesse; forsothe Y louede thi lawe.
Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!
164 I seide heriyngis to thee seuene sithis in the dai; on the domes of thi riytfulnesse.
Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.
165 Miche pees is to hem that louen thi lawe; and no sclaundir is to hem.
Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.
166 Lord, Y abood thin heelthe; and Y louede thin heestis.
На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.
167 Mi soule kepte thi witnessyngis; and louede tho greetli.
Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.
168 I kepte thi `comaundementis, and thi witnessingis; for alle my weies ben in thi siyt.
Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!
169 Lord, my biseching come niy in thi siyt; bi thi speche yyue thou vndurstonding to me.
Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
170 Myn axing entre in thi siyt; bi thi speche delyuere thou me.
Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!
171 Mi lippis schulen telle out an ympne; whanne thou hast tauyte me thi iustifiyngis.
Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.
172 Mi tunge schal pronounce thi speche; for whi alle thi comaundementis ben equite.
Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.
173 Thin hond be maad, that it saue me; for Y haue chose thin heestis.
Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.
174 Lord, Y coueitide thin heelthe; and thi lawe is my thenking.
Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!
175 Mi soule schal lyue, and schal herie thee; and thi domes schulen helpe me.
Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!
176 I erride as a scheep that perischide; Lord, seke thi seruaunt, for Y foryat not thi comaundementis.
Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!
