Job 9
1 Joob answeride, and seide, Verili Y woot, that it is so,
А Йов відповів та й сказав:
2 and that a man comparisound to God schal not be maad iust.
Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?
3 If he wole stryue with God, he may not answere to God oon for a thousynde.
Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.
4 He is wiys in herte, and strong in myyt; who ayenstood hym, and hadde pees?
Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?
5 Which bar hillis fro o place to anothir, and thei wisten not; whiche he distriede in his strong veniaunce.
Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.
6 Which stirith the erthe fro his place, and the pilers therof schulen `be schakun togidere.
Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.
7 Which comaundith to the sunne, and it risith not; and he closith the sterris, as vndur a signet.
Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.
8 Which aloone stretchith forth heuenes, and goith on the wawis of the see.
Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,
9 Which makith Ariture, and Orionas, and Hiadas, `that is, seuene sterris, and the innere thingis of the south.
Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.
10 Which makith grete thingis, and that moun not be souyt out, and wondurful thingis, of whiche is noon noumbre.
Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!
11 If he cometh to me, `that is, bi his grace, Y schal not se hym; if he goith awey, `that is, in withdrawynge his grace, Y schal not vndurstonde.
Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього
12 If he axith sodeynli, who schal answere to hym? ethir who may seie to hym, Whi doist thou so?
Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?
13 `God is he, whos wraththe no man may withstonde; and vndur whom thei ben bowid, that beren the world.
Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —
14 Hou greet am Y, that Y answere to hym, and speke bi my wordis with hym?
що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,
15 Which also schal not answere, thouy Y haue ony thing iust; but Y schal biseche my iuge.
я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?
16 And whanne he hath herd me inwardli clepynge, Y bileue not, that he hath herd my vois.
Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,
17 For in a whirlewynd he schal al to-breke me, and he schal multiplie my woundis, yhe, without cause.
Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.
18 He grauntith not, that my spirit haue reste, and he fillith me with bittirnesses.
Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.
19 If strengthe is souyt, `he is moost strong; if equyte of doom is souyt, no man dar yelde witnessynge for me.
Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?
20 If Y wole make me iust, my mouth schal dampne me; if Y schal schewe me innocent, he schal preue me a schrewe.
Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.
21 Yhe, thouy Y am symple, my soule schal not knowe this same thing; and it schal anoye me of my lijf.
Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.
22 O thing is, which Y spak, he schal waste `bi deth also the innocent and wickid man.
Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.
23 If he betith, sle he onys, and leiye he not of the peynes of innocent men.
Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.
24 The erthe is youun in to the hondis of the wickid; he hilith the face of iugis; that if he is not, who therfor is?
У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?
25 Mi daies weren swiftere than a corour; thei fledden, and sien not good.
А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,
26 Thei passiden as schippis berynge applis, as an egle fleynge to mete.
промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.
27 Whanne Y seie, Y schal not speke so; Y chaunge my face, and Y am turmentid with sorewe.
Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,
28 Y drede alle my werkis, witynge that thou `woldist not spare the trespassour.
то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.
29 Sotheli if Y am also thus wickid, whi haue Y trauelid in veyn?
Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?
30 Thouy Y am waischun as with watris of snow, and thouy myn hondis schynen as moost cleene,
Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,
31 netheles thou schalt dippe me in filthis, and my clothis, `that is, werkis, schulen holde me abhomynable.
то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.
32 Trewli Y schal not answere a man, which is lijk me; nether that may be herd euenli with me in doom.
Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,
33 `Noon is, that may repreue euer eithir, and sette his hond in bothe.
поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.
34 Do he awei his yerde fro me, and his drede make not me aferd.
Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,
35 Y schal speke, and Y schal not drede hym; for Y may not answere dredynge.
тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!
