Psalms 9
1 To the chief Musician upon Muthlabben, A Psalm of David. I will praise [thee], O LORD, with my whole heart; I will show forth all thy wonderful works.
Керівнику хору. На мотив «Смерть сина». Псалом Давидів. Славитиму [Тебе], Господи, від щирого серця, сповіщатиму всі чудеса Твої.
2 I will be glad and rejoice in thee: I will sing praise to thy name, O thou most High.
Радітиму й веселитимусь Тобою, співатиму імені Твоєму, Всевишній!
3 When my enemies are turned back, they shall fall and perish at thy presence.
Коли вороги мої відсахнулися назад, то спіткнулися й загинули перед обличчям Твоїм.
4 For thou hast maintained my right and my cause; thou sattest on the throne judging right.
Бо Ти підтримав мене на суді у позові моєму [проти них]; Ти сів на престолі, судив по правді.
5 Thou hast rebuked the heathen, thou hast destroyed the wicked, thou hast put out their name for ever and ever.
Ти звинуватив народи, згубив нечестивих, імена їхні стер навіки [із пам’яті].
6 O thou enemy, destructions are come to a perpetual end: and thou hast destroyed cities; their memorial hath perished with them.
Руйнування ворога завершене навіки; його міста Ти викорінив, [Господи], навіть пам’ять про них згинула.
7 But the LORD shall endure for ever: he hath prepared his throne for judgment.
А Господь перебуватиме вічно, Він встановив для [праведного] суду престол Свій.
8 And he shall judge the world in righteousness, he shall minister judgment to the people in uprightness.
Він судитиме всесвіт за правдою, вершитиме суд народам справедливо.
9 The LORD also will be a refuge for the oppressed, a refuge in times of trouble.
І буде Господь сховищем пригніченому, притулком у часи скорботи.
10 And they that know thy name will put their trust in thee: for thou, LORD, hast not forsaken them that seek thee.
Надію покладатимуть на Тебе [всі], хто знає ім’я Твоє, адже Ти не покинеш тих, хто прагне Тебе, Господи.
11 Sing praises to the LORD, who dwelleth in Zion: declare among the people his doings.
Співайте Господеві, Що мешкає на Сіоні, звіщайте народам Його звершення.
12 When he maketh inquisition for blood, he remembereth them: he forgetteth not the cry of the humble.
Бо Він вимагає [розплати] за кров [невинних], пам’ятає про них, не забуває волання пригнічених.
13 Have mercy upon me, O LORD; consider my trouble [which I suffer] from them that hate me, thou that liftest me up from the gates of death:
Змилуйся наді мною, Господи, поглянь, [як] гнітять мене мої ненависники, підніми мене, [віддали] від воріт смерті,
14 That I may show forth all thy praise in the gates of the daughter of Zion: I will rejoice in thy salvation.
щоби звіщав я хвалу Тобі у воротах Доньки Сіону, радіючи порятунку Твоєму.
15 The heathen are sunk down in the pit [that] they made: in the net which they hid is their own foot taken.
Народи попадали в яму, яку [самі ж і] викопали, упіймалися їхні ноги в сіть, яку вони ж таємно розставили.
16 The LORD is known [by] the judgment [which] he executeth: the wicked is snared in the work of his own hands. (Higgaion, Selah)
Виявив Себе Господь, вчинивши суд: нечестивий потрапив у пастку вчинків своїх рук! Гіґайон. (Села)
Зійдуть нечестиві до царства мертвих – усі народи, що Бога забувають. (Sheol h7585)
18 For the needy shall not always be forgotten: the expectation of the poor shall [not] perish for ever.
Але вбогий не назавжди буде забутий, [і] надія пригнічених не зникне навіки.
19 Arise, O LORD; let not man prevail: let the heathen be judged in thy sight.
Повстань, Господи! Нехай не перемагає людина! Нехай стануть народи на суд перед обличчям Твоїм!
20 Put them in fear, O LORD: [that] the nations may know themselves [to be but] men. (Selah)
Наведи жах на них, Господи, нехай пізнають народи, що вони – лише [смертні] люди. (Села)
