Psalms 89
1 Maschil of Ethan the Ezrahite. I will sing of the mercies of the LORD for ever: with my mouth will I make known thy faithfulness to all generations.
Роздуми Етана-езрахітянина. Про милість Господа повіки співатиму, з роду в рід звіщатиму Його вірність.
2 For I have said, Mercy shall be built up for ever: thy faithfulness wilt thou establish in the very heavens.
Кажу-бо я: навіки поставлена милість, на небесах утверджена Твоя вірність.
3 I have made a covenant with my chosen, I have sworn to David my servant,
«Уклав Я Завіт Свій з обраним Моїм, поклявся Я Давидові, рабу Своєму:
4 Thy seed will I establish for ever, and build up thy throne to all generations. (Selah)
навіки утверджу насіння Твоє, із роду в рід [непохитно] поставлю престол твій». (Села)
5 And the heavens shall praise thy wonders, O LORD; thy faithfulness also in the congregation of the saints.
І небеса прославлять чудеса Твої, Господи, Твою вірність – на зібранні святих.
6 For who in the heaven can be compared to the LORD? [who] among the sons of the mighty can be likened to the LORD?
Бо хто на хмарах може стати в один ряд із Господом? Хто серед синів Божих міг би бути подібним до Господа?
7 God is greatly to be feared in the assembly of the saints, and to be had in reverence by all [them that are] about him.
Бог трепетно вшанований на великій раді святих і грізний серед усіх, хто Його оточує.
8 O LORD God of hosts, who [is] a strong LORD like to thee? or to thy faithfulness around thee?
Господи, Боже Воїнств, хто такий могутній, як Ти? Вірність Твоя – навколо Тебе.
9 Thou rulest the raging of the sea: when its waves arise, thou stillest them.
Ти пануєш над розбурханим морем; коли здіймаються хвилі його, Ти втихомирюєш їх.
10 Thou hast broken Rahab in pieces, as one that is slain; thou hast scattered thy enemies with thy strong arm.
Ти вразив Раава, немов убитого в бою; Своїм раменом міцним Ти розсіяв ворогів Своїх.
11 The heavens [are] thine, the earth also [is] thine: [as for] the world, and the fullness of it, thou hast founded them.
Твої небеса і земля Твоя; Ти заснував всесвіт і все, що наповнює його.
12 The north and the south thou hast created them: Tabor and Hermon shall rejoice in thy name.
Ти створив північ і південь; гори Тавор і Хермон веселяться іменем Твоїм.
13 Thou hast a mighty arm: strong is thy hand, [and] high is thy right hand.
Рамено Твоє могутнє, рука Твоя міцна, піднесена правиця Твоя.
14 Justice and judgment [are] the habitation of thy throne: mercy and truth shall go before thy face.
Правда й справедливість – основа Твого престолу, милість та істина йдуть перед Твоїм обличчям.
15 Blessed [are] the people that know the joyful sound: they shall walk, O LORD, in the light of thy countenance.
Блаженний народ, що знає звук сурми – у світлі Твого обличчя, Господи, вони ходять.
16 In thy name shall they rejoice all the day: and in thy righteousness shall they be exalted.
Іменем Твоїм веселяться цілий день і праведністю Твоєю підносяться.
17 For thou [art] the glory of their strength: and in thy favor our horn shall be exalted.
Бо окраса їхньої міці – Ти, і завдяки прихильності Твоїй наш ріг піднесеться.
18 For the LORD [is] our defense; and the Holy One of Israel [is] our king.
Адже від Господа – щит наш, і від Святого Ізраїлевого – цар наш.
19 Then thou didst speak in vision to thy holy one, and say, I have laid help upon [one that is] mighty; I have exalted [one] chosen out of the people.
Колись промовляв Ти у видінні вірним Своїм, кажучи: «Я подав допомогу воїну, підніс обраного з народу.
20 I have found David my servant; with my holy oil have I anointed him:
Я знайшов Давида, раба Мого, олією святою помазав його.
21 With whom my hand shall be established: my arm also shall strengthen him.
Рука Моя підтримає його, рамено Моє зміцнить його.
22 The enemy shall not exact upon him; nor the son of wickedness afflict him.
Не здолає його ворог, і син беззаконня не буде його гнітити.
23 And I will beat down his foes before his face, and afflict them that hate him.
Пошматую перед ним усіх ворогів його й розіб’ю ненависників його.
24 But my faithfulness and my mercy [shall be] with him: and in my name shall his horn be exalted.
Вірність і милість Моя з ним, і в ім’я Моє піднесеться ріг його.
25 I will set his hand also in the sea, and his right hand in the rivers.
Покладу його руку на море, а його правицю – на ріки.
26 He shall cry to me, Thou [art] my father, my God, and the rock of my salvation.
Він буде кликати Мене: „Ти – мій Батько, мій Бог і скеля мого спасіння!“
27 Also I will make him [my] first-born, higher than the kings of the earth.
Я зроблю його первістком, вищим від усіх царів землі.
28 My mercy will I keep for him for evermore, and my covenant shall stand fast with him.
Повіки берегтиму милість Мою до нього, і Завіт Мій з ним буде непорушним.
29 His seed also will I make [to endure] for ever, and his throne as the days of heaven.
Продовжу насіння його навіки, і престол його – як дні неба.
30 If his children forsake my law, and walk not in my judgments;
Якщо ж залишать нащадки його Закон Мій і не будуть ходити за Моїми законами правосуддя,
31 If they break my statutes, and keep not my commandments;
якщо статутами Моїми знехтують і заповідей Моїх дотримуватися не будуть,
32 Then will I visit their transgression with the rod, and their iniquity with stripes.
то Я жезлом покараю беззаконня їхні й ударами – їхні гріхи.
33 Nevertheless my loving-kindness will I not utterly take from him, nor suffer my faithfulness to fail.
Але милості Моєї не відійму від нього й не зраджу вірності Моєї.
34 My covenant will I not break, nor alter the thing that hath gone out of my lips.
Не збезчещу Завіт Мій і того, що вийшло із вуст Моїх, не зміню.
35 Once have I sworn by my holiness that I will not lie to David.
Одного разу заприсягнув Я святістю Моєю, як же [тепер] скажу Я неправду Давидові?
36 His seed shall endure for ever, and his throne as the sun before me.
Насіння його повік перебуватиме, і престол його, як сонце, переді Мною,
37 It shall be established for ever as the moon, and [as] a faithful witness in heaven. (Selah)
як той місяць – свідок вірний на хмарах – навіки утверджений». (Села)
38 But thou hast cast off and abhorred, thou hast been wroth with thy anointed.
Але Ти знехтував, відкинув, розгнівався на Свого помазанця.
39 Thou hast made void the covenant of thy servant: thou hast profaned his crown [by casting it] to the ground.
Ти зневажив Завіт із рабом Своїм, кинув на землю вінець його.
40 Thou hast broken down all his hedges; thou hast brought his strong holds to ruin.
Ти зруйнував усі огорожі його, перетворив фортеці його на руїну.
41 All that pass by the way plunder him: he is a reproach to his neighbors.
Грабують його всі, хто проходить дорогою; він став ганьбою для сусідів своїх.
42 Thou hast set up the right hand of his adversaries; thou hast made all his enemies to rejoice.
Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх його ворогів.
43 Thou hast also turned the edge of his sword, and hast not made him to stand in the battle.
Ти повернув назад вістря його меча й не підтримав його на війні.
44 Thou hast made his glory to cease, and cast his throne down to the ground.
Ти поклав край його величі й престол його кинув на землю.
45 The days of his youth hast thou shortened: thou hast covered him with shame. (Selah)
Ти скоротив дні юності його, вкрив його соромом. (Села)
46 How long, LORD, wilt thou hide thyself? for ever? shall thy wrath burn like fire?
Доки, Господи, ховатися будеш? Чи назавжди? [Доки] палатиме, як вогонь, гнів Твій?
47 Remember how short my time is: why hast thou made all men in vain?
Згадай, яке швидкоплинне життя моє! Для якого марного [життя] Ти створив усіх синів людських!
48 What man [is he that] liveth, and shall not see death? shall he deliver his soul from the hand of the grave? (Selah) (Sheol h7585)
Чи може хто жити й не побачити смерті? Чи може хто врятувати душу свою від царства мертвих? (Села) (Sheol h7585)
49 LORD, where [are] thy former loving-kindnesses, [which] thou didst swear to David in thy truth?
Де ж милість Твоя, яку раніше Ти з’являв, Володарю, про яку присягався Давидові вірністю Своєю?
50 Remember, LORD, the reproach of thy servants; [how] I do bear in my bosom [the reproach of] all the mighty people;
Згадай, Володарю, ганьбу рабів Твоїх, яку я терплю в нутрі моєму від численних народів,
51 With which thy enemies have reproached, O LORD; with which they have reproached the footsteps of thy anointed
як безчестять вороги Твої, Господи, як неславлять сліди помазанця Твого.
52 Blessed [be] the LORD for evermore. Amen and amen.
Благословенний Господь повіки!
