Job 13
1 Lo, my eye hath seen all [this], my ear hath heard and understood it.
Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.
2 What ye know, [the same] do I know also: I [am] not inferior to you.
Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,
3 Surely I would speak to the Almighty, and I desire to reason with God.
і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!
4 But ye [are] forgers of lies, ye [are] all physicians of no value.
Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!
5 O that ye would altogether hold your peace and it would be your wisdom.
О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!
6 Hear now my reasoning, and hearken to the pleadings of my lips.
Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.
7 Will ye speak wickedly for God? and talk deceitfully for him?
Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?
8 Will ye accept his person? will ye contend for God?
Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
9 Is it good that he should search you out? or as one man mocketh another, do ye [so] mock him?
Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?
10 He will surely reprove you, if ye do secretly accept persons.
Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!
11 Shall not his excellence make you afraid? and his dread fall upon you?
Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?
12 Your remembrances [are] like to ashes, your bodies to bodies of clay.
Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!
13 Hold your peace, let me alone, that I may speak, and let come on me what [will].
Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!
14 Why do I take my flesh in my teeth, and put my life in my hand?
Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?
15 Though he shall slay me, yet will I trust in him: but I will maintain my own ways before him.
Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!
16 He also [shall be] my salvation: for a hypocrite shall not come before him.
І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.
17 Hear diligently my speech, and my declaration with your ears.
Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.
18 Behold now, I have ordered [my] cause; I know that I shall be justified.
Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!
19 Who [is] he [that] will plead with me? for now, if I hold my tongue, I shall expire.
Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.
20 Only do not two [things] to me: then will I not hide myself from thee.
Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:
21 Withdraw thy hand far from me: and let not thy dread make me afraid.
віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!
22 Then call thou, and I will answer: or let me speak, and answer thou me.
Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!
23 How many [are] my iniquities and sins? make me to know my transgression and my sin.
Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!
24 Why hidest thou thy face, and holdest me for thy enemy?
Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?
25 Wilt thou break a leaf driven to and fro? and wilt thou pursue the dry stubble?
Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?
26 For thou writest bitter things against me, and makest me to possess the iniquities of my youth.
Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,
27 Thou puttest my feet also in the stocks, and lookest narrowly to all my paths; thou settest a print upon the heels of my feet.
і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,
28 And he, as a rotten thing, consumeth, as a garment that is moth-eaten.
і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!
