Psalms 73
1 God truly is good to [us] Israeli people, to those who totally want to do all that God desires.
Псалом Аса́фів.
2 As for me, I almost [stopped trusting in God]; [it was as though] my feet slipped and I stumbled [MET],
А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,
3 because I envied those who proudly [said that they did not need God], and I saw that they prospered [even though] they were wicked.
бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —
4 Those people do not have any pains; they are [always] strong and healthy.
бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
5 They do not have the troubles/difficulties that other people have; they do not have problems like others do.
на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.
6 So they are proud, and their being proud is [like] a necklace [that they show to others], and they show off their violent actions like people show off their beautiful robes.
Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,
7 From their inner beings they (pour out/do) evil deeds, and they are always thinking about more evil things to do.
вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,
8 They scoff at [other people], and they talk about doing evil things to them; they are proud while they plan to oppress others.
сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:
9 They say evil things about [God who is in] heaven [MTY], and they talk boastfully/proudly about things [that they have done] here on the earth.
свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!
10 The result is that people listen to what they say and praise them and do not think that they have done anything that is wrong.
Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду
11 Wicked people say [to themselves], “God will certainly not [RHQ] know [what we have done]; [people say that] he is greater than any other god, but he does not know [everything].”
та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
12 That is what wicked people are like; they never worry about anything, and they are always becoming richer.
як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“
13 [So, God], I think it is useless that I have [RHQ] always done what you want me to, and that I have not sinned.
Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,
14 All day long I have problems, and every morning you punish me.
і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.
15 If I had said the things that the wicked people say, I would have been sinning against your people.
Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.
16 And when I tried to think about all this, it was very difficult for me [to understand it].
І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,
17 But when I went to your temple, [you spoke to me], and I understood what will happen to the wicked people [after they die].
аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:
18 [Now I know that] you will surely put them in slippery places, and they will fall down and die.
направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!
19 They will be destroyed instantly; they will die in terrible ways.
Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!
20 They [will disappear as quickly] as a dream disappears when a person awakes in the morning; Lord, when you arise, you will (cause them to disappear/forget all about them).
Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!
21 When I felt sad/bitter, and brokenhearted,
Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,
22 I was stupid and ignorant, and I behaved like an animal toward you.
а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!
23 But I am always close to you, and you hold my hand.
Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,
24 You guide me by teaching me, and (at the end [of my life]/when I die), you will receive me and honor me.
Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!
25 You are in heaven and I belong to you [RHQ], and there is nothing on this earth that I desire more than that.
Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!
26 My body and my mind may become very weak, but God, you continue to enable me to be strong; I belong to you forever.
Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,
27 Those who remain far from you will be destroyed; you will get rid of those who abandon you.
бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!
28 But [as for] me, it is wonderful to be near to God and to be protected by Yahweh, and to proclaim to others all that he has done [for me].
А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!
