Psalms 74
1 An Instructive Psalm. Asaph’s. Wherefore, O God, hast thou cast off utterly? Shall thine anger smoke against the flock of thine own pasturing?
Псалом навча́льний, Аса́фів.
2 Remember thine own assembly thou didst acquire aforetime, Thou didst redeem the tribe of thine own inheritance, Mount Zion, wherein thou didst take up thy habitation.
Спогадай про громаду Свою, яку Ти відда́вна набув, про племе́но спа́дку Свого, що його Ти був ви́купив, про ту го́ру Сіон, що на ній осели́вся, —
3 Lift up thy steps unto the places utterly unsafe, All the mischief!—the foe in the sanctuary!
підійми ж Свої сто́пи до вічних руї́н, бо во́рог усе зруйнував у святині!
4 Thine adversaries have roared in the midst of thine appointed meeting, They have set their ensigns as tokens!
Ревіли Твої вороги́ у святині Твоїй, умісти́ли знаки́ за озна́ки свої, —
5 One used to be known according as he carried up high—into the thicket of trees—the axes;
виглядало то так, якби хто догори́ підійма́в був соки́ри в гуща́вині де́рева.
6 But, now, the doors thereof all together, with axes and hammers, they batter down.
А тепер її рі́зьби ура́з розбивають вони молотко́м та соки́рами,
7 They have cast, into the fire, thy sanctuary, To the ground, have they profaned the habitation of thy Name.
Святиню Твою на огонь віддали́, осе́лю Твого Йме́ння аж доще́нту збезче́стили.
8 They have said in their heart, Let us suppress them altogether, They have burned up all the meeting-places of GOD in the land.
Сказали вони в своїм серці: „Зруйнуймо їх ра́зом!“і спали́ли в краю́ всі місця Божих зборів...
9 Our own signs, have we not seen, —There is no longer a prophet, —Neither is there with us, one who knoweth—How long!
Наших озна́к ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде ...
10 How long, O God, shall the adversary, reproach? Shall the enemy revile thy Name perpetually?
Аж доки, о Боже, гноби́тель знуща́тися буде, зневажа́тиме ворог навіки Ім'я́ Твоє?
11 Wherefore shouldst thou withdraw thy hand—thy right hand? [Bring it] out of the midst of thy bosom! (Selah)
Для чого притри́муєш руку Свою та прави́цю Свою? З сере́дини ло́ня Свого їх пони́щ!
12 But, God, hath been my king from aforetime, Working Deliverances in the midst of the earth.
А Ти, Боже, відда́вна мій Цар, Ти чиниш спасі́ння посе́ред землі!
13 Thou, didst cleave asunder, in thy might, the sea, Thou didst break in pieces the heads of the Crocodiles, [till they floated] on the waters;
Розділив Ти був море Своєю поту́гою, побив го́лови змі́ям на во́дах,
14 Thou, didst crush the heads of the Sea-Monster, Thou didst give him to be food, for the people of the deserts;
Ти левіята́нові го́лову був поторо́щив, його Ти віддав був на їжу наро́дові пустині,
15 Thou, didst cleave open fountain and torrent, Thou, didst dry up rivers of steady flow:
Ти був розділи́в джерело́ та поті́к, Ти ви́сушив рі́ки великі!
16 Thine, is the day, Yea, thine, the night, Thou, didst establish moon and sun;
Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,
17 Thou, didst set up all the bounds of the earth, As for summer and winter, thou, didst form them!
всі грани́ці землі Ти поставив, Ти літо та зи́му створи́в!
18 Remember this, An enemy, hath reproached Yahweh, Yea, an impious people, have reviled thy Name.
Пам'ятай же про це: во́рог знуща́ється з Господа, а наро́д нерозумний знева́жує Йме́ння Твоє!“
19 Do not deliver up, to a wild beast, the life of thy turtle-dove, The living host of thine oppressed ones, do not forget perpetually.
Не віддай звірині́ душі Своєї го́рлиці, живої Твоїх бідарі́в не забудь же наза́вжди!
20 Have respect to thy covenant, For the dark places of the earth are full of the habitations of violence.
Споглянь же на Свій заповіт, бо темно́ти землі повні ме́шкань насилля!
21 May the crushed one not again be confounded, As for the oppressed and the needy, let them praise thy Name.
Нехай не відхо́дить пригно́блений посоро́мленим, бідний та вбогий нехай прославля́ють Іме́ння Твоє!
22 Arise! O God, plead thine own cause, Remember the reproach of thee, from the impious one, all the day:
Встань же, о Боже, суди́ся за справу Свою, пам'ятай про щоде́нну нару́гу Свою від безумного!
23 Do not forget the voice of thine adversaries, The noise of thine assailants, ascending continually.
Не забудь же про ве́реск Своїх ворогів, про га́лас бунтівникі́в проти Тебе, що за́вжди зростає!
