Psalms 51
1 To the Chief Musician. A Melody of David. When Nathan the Prophet had come to him, after he had gone in unto Bath-sheba. Be favorable unto me, O God, according to thy lovingkindness, And, in the multitude of thy compassions, blot out my transgressions;
Для дириґента хору. Псалом Давидів, коли до нього прийшов пророк Ната́н, як Давид увійшов був до Вірсаві́ї Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загла́дь беззако́ння мої!
2 Thoroughly wash me from mine iniquity, And, from my sin, make me pure;
Обмий мене зо́всім з мого беззако́ння, й очи́сти мене від мого гріха́,
3 For, my transgressions, do, I, acknowledge, And, my sin, is before me continually:
бо свої беззако́ння я знаю, а мій гріх передо мною пості́йно.
4 Against thee—against thee alone, have I sinned, And, wickedness—in thine eyes, have I done, —That thou mayest, Be justified when thou speakest, —Be clear when thou judgest.
Тобі, одно́му Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лука́ве вчинив, тому́ справедливий Ти будеш у мові Своїй, бездога́нний у су́ді Своїм.
5 Lo! in iniquity, was I brought forth, And, in sin, did my mother conceive me.
Отож я в беззако́нні наро́джений, і в гріху́ зачала́ мене мати моя.
6 Lo! faithfulness, hast thou desired in the inward parts, Yea, in the hidden part, wilt thou cause me to know, wisdom.
Ото, полюбив єси правду в глиби́нах, і в таємних реча́х виявляєш премудрість мені.
7 Wilt thou cleanse me from sin with hyssop, That I may be pure? Wilt thou wash me, That I may be whiter, than snow?
Очи́сти ісо́пом мене, — і буду я чистий, обмий Ти мене — і я стану біліший від снігу.
8 Wilt thou cause me to hear joy and gladness? The bones thou hast crushed would exult.
Дай почути мені втіху й радість, — і раді́тимуть кості, що Ти покруши́в.
9 Hide thy face from my sins, —And, all mine iniquities, blot out;
Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззако́ння мої позагла́джуй.
10 A pure heart, create for me, O God, And, a steadfast spirit, renew within me.
Серце чисте створи мені, Боже, і трива́лого духа в моєму нутрі́ віднови́.
11 Do not cast me away from thy presence, And, thy Holy Spirit, do not take from me:
Не відки́нь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене.
12 Restore unto me the joy of thy salvation, And, with a willing spirit, wilt thou uphold me: —
Верни мені радість спасі́ння Твого́, і зла́гідним духом підтримай мене.
13 I would teach transgressors thy ways, And, sinners, unto thee, should return.
Я буду навча́ти беззако́нців доріг Твоїх, — і наве́рнуться грішні до Те́бе.
14 Rescue me from shed-blood, O God, the God of my salvation, My tongue should shout thy righteousness;
Визволь мене від пере́ступу кро́вного, Боже, Боже спасі́ння мого, мій язик нехай сла́вить Твою справедливість!
15 O My Lord! my lips, wilt thou open, And, my mouth, shall declare thy praise.
Господи, відкрий мої уста, і язик мій звістить Тобі хвалу,
16 For thou wilt not desire sacrifice—that I should give it, Ascending-offering, will not please:
бо Ти жертви не пра́гнеш, а дам цілопа́лення, — то не любе воно Тобі буде.
17 The sacrifices of God, are a spirit that is broken, —A heart—broken and crushed, O God, thou wilt not despise.
Жертва Бо́гові — зла́маний Дух; серцем зла́маним та упоко́реним Ти не погордуєш, Боже!
18 Do good, in thy good-pleasure, unto Zion, Wilt thou build the walls of Jerusalem!
Ущасли́в Своїм благоволі́нням Сіон, збудуй му́ри для Єрусали́му, —
19 Then, shalt thou desire the sacrifices of righteousness, Ascending-sacrifice and whole burnt-offering, Then, shall ascend upon thine altar, young bulls.
тоді Ти полюбиш Собі жертви правди, цілопа́лення та прино́шення, тоді покладуть на Твій ві́втар тельців!
