Psalms 38
1 A Melody of David. To bring to Remembrance. O Yahweh, do not, in thine anger, correct me, nor, in thy wrath, chastise me;
Псалом Давидів. На па́м'ятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
2 For, thine arrows, have sunk down into me, and thy hand, presseth heavily upon me.
бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
3 There is no soundness in my flesh, By reason of thine indignation, There is no peace in my bones, By reason of my sin;
Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,
4 For, mine iniquities, have passed over my head, Like a heavy burden, they are too heavy for me:
бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
5 My wounds are of bad odour—they have festered, by reason of my folly:
смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.
6 I am bent, I am bowed down very low. All the day, have I gloomily walked;
Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,
7 For, my loins, are filled with inflammation, and there is no soundness in my flesh:
бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця.
8 I am benumbed and crushed exceedingly, —I have cried aloud because of the groaning of my heart.
Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.
9 O My Lord! before thee, is all my longing, and, my sighing, from thee, hath not been hid:
Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
10 My heart, fluttereth, my strength hath forsaken me, and, as for the light of mine eyes, even they, are not with me:
Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною.
11 My lovers, and my friends, from before my stroke, stand aloof, —and, my near ones, far away, do stand:
Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
12 Yea they who are seeking my life, have laid snares, and they who are asking my harm, have threatened engulfing ruin, And, deceitful things—all day long, do they mutter.
Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!
13 But, I, as one deaf, will not hear, —and as one dumb, who will not open his mouth:
А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.
14 Thus have I become as a man who cannot hear, in whose mouth are no arguments:
I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,
15 Because, for thee, O Yahweh, have I waited, Thou, wilt answer, O Adonay, my God!
бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!
16 For I said, Lest they rejoice over me! When my feet were tottering, against me, have they magnified themselves:
Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“
17 For, I, to halt, am ready, and, my pain, is before me continually;
Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
18 For, mine iniquity, will I declare, I shall be anxious because of my sin;
бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
19 And, my foes, are alive—have become strong, —and multiplied are they who hate me for false cause:
А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.
20 Even they who are repaying evil for good, accuse me because I pursue the good.
Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.
21 Do not forsake me, O Yahweh, My God! be not far from me:
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
22 Make haste to help me, My Lord, my deliverance!
поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!
