Isaiah 9
1 But there shall be no more gloom for her who was in anguish. In the former time, he brought into contempt the land of Zebulun [Living together] and the land of Naphtali [My wrestling]; but in the latter time he has made it glorious, by the way of the sea, beyond the Jordan [Descender], Galilee [District, Circuit] of the nations.
Бо не буде темноти для того, хто ути́скуваний. Перша пора злегкова́жила була край Завуло́нів та край Нефтали́мів, а остання просла́вить дорогу примо́рську, другий бік Йорда́ну, окру́гу поганів.
2 The people living in darkness have seen a great light. Those who lived in the land of the shadow of death, on them the light has shined.
Наро́д, який в те́мряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло зася́є над ними!
3 You have multiplied the nation. You have increased their joy. They rejoice before you according to the joy in harvest, as men rejoice when they divide the plunder.
Ти помно́жиш наро́д цей, Ти збільши́ш йому радість. Вони перед лицем Твоїм будуть радіти, як радіють в жнива́, як ті́шаться в час, коли ділять здо́бич!
4 For the yoke of his burden, and the staff of his shoulder, the rod of his oppressor, you have broken as in the day of Midian [Strife].
Бо злама́в Ти ярмо́ тягару́ його, і ки́я з раме́на його, жезло його пригноби́теля, як за днів Мадія́ма.
5 For all the armor of the armed man in the noisy battle, and the garments rolled in blood, will be for burning, fuel for the fire.
Усякий бо чобіт військо́вий, що гу́пає гу́чно, та оде́жа, попля́млена кров'ю, — стане все це поже́жею, за ї́жу огню!
6 For to us a child is born. To us a son is given; and the government will be on his shoulders. His name will be called Peleh-Yo 'etz [Wonderful-Counselor], El Gibbor [Mighty God], Avi-'Ad [Everlasting Father], Sar-Shalom [Prince of Peace].
Бо Дитя народи́лося нам, да́ний нам Син, і вла́да на раме́нах Його, і кликнуть ім'я́ Йому: Ди́вний Пора́дник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру.
7 The increase of his government and of peace there shall be no end, on David [Beloved]’s throne, and on his kingdom, to establish it, and to uphold it with mishpat ·justice· and with righteousness from that time on, even forever. The zeal of Adonai Tzva'ot [Yahweh Commander of heaven’s armies] will perform this.
Без кінця́ буде мно́житися панува́ння та мир на троні Давида й у ца́рстві його, щоб поставити міцно його й щоб підпе́рти його правосу́ддям та правдою відтепе́р й аж навіки, — ре́вність Господа Савао́та це зробить!
8 The Lord sent a word into Jacob [Supplanter], and it falls on Israel [God prevails].
Проти Якова слово послав був Госпо́дь, а впало воно на Ізра́їля,
9 All the people will know, including Ephraim [Fruit] and the inhabitants of Samaria, who say in pride and in arrogance of heart,
і пізна́є наро́д, увесь він, Єфре́м та мешканець Самарі́ї, що говорять з пихо́ю й наду́тістю се́рця:
10 “The bricks have fallen, but we will build with cut stone. The sycamore fig trees have been cut down, but we will put cedars in their place.”
„Попа́дали цегли, а ми побуду́ємо з ка́меня те́саного, сікомо́ри позру́бувано, — та замінимо їх ке́драми!“
11 Therefore Adonai will set up on high against him the adversaries of Rezin, and will stir up his enemies,
Та над ним Господь зміцнив противників Реціна, а його ворогів нацькува́в:
12 The Syrians in front, and the Philistines [To roll in dust (As an insult)] behind; and they will devour Israel [God prevails] with open mouth. For all this, his anger is not turned away, but his hand is stretched out still.
Арама попе́реду, а филисти́млян поза́ду, і поже́рли Ізраїля ці́лою па́щею. При цьо́му всьому не відвернувсь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!
13 Yet the people have not turned to him who struck them, neither have they sought Adonai Tzva'ot [Yahweh Commander of heaven’s armies].
Та наро́д не зверну́вся до Того, Хто вра́зив його, і не шукали Господа Саваота.
14 Therefore Adonai will cut off from Israel [God prevails] head and tail, palm branch and reed, in one day.
Тому́ то Господь відсік від Ізраїля го́лову й хвіст, пальму й очерети́ну за одного дня.
15 The elder and the honorable man is the head, and the prophet who teaches lies is the tail.
Стари́й та поважа́ний — це та голова, а пророк, що навчає неправди, це хвіст.
16 For those who lead this people lead them astray; and those who are led by them are destroyed.
І сталося, що повода́тарі цього наро́ду зроби́лися зві́дниками, і гинуть прова́джені ними.
17 Therefore the Lord will not rejoice over their young men, neither will he have racham ·compassionate merciful love· on their orphans and widows; for everyone is profane and an evildoer, and every mouth speaks folly. For all this his anger is not turned away, but his hand is stretched out still.
Тому́ то його юнака́ми радіти не буде Госпо́дь, а до сирі́т його й його вдів милосердя не матиме, бо кожен безбожний й злочи́нець, і зло́бне всі уста говорять. При цьому всьому не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!
18 For wickedness burns like a fire. It devours the briers and thorns; yes, it kindles in the thickets of the forest, and they roll upward in a column of smoke.
Бо зло́ба горить, як огонь, пожира́є терни́ну й будя́ччя, і пала́є по за́пустах лісу, і кру́тяться вверх стовпи диму.
19 Through Adonai Tzva'ot [Yahweh Commander of heaven’s armies]’ wrath, the land is burned up; and the people are the fuel for the fire. No one spares his brother.
Від лютости Господа Саваота земля загори́ться, і стане наро́д, як пожи́ва огню, і не пощади́ть жоден брата свого́!
20 One will devour on the right hand, and be hungry; and he will eat on the left hand, and they will not be satisfied. Everyone will eat the flesh of his own arm:
І різати буде право́руч, та бу́де голодний, і же́ртиме зліва, але не наси́титься, кожен же́ртиме тіло раме́на свого́:
21 Manasseh [Causing to forget], Ephraim [Fruit]; and Ephraim [Fruit], Manasseh [Causing to forget]; and they together shall be against Judah [Praised]. For all this his anger is not turned away, but his hand is stretched out still.
Манасі́я — Єфре́ма, а Єфре́м — Манасі́ю, ра́зом обоє на Юду. При цьому всьому не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!
